Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заставляти

Заставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заста́вити, -влю, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Оце кожух заставила та купила борошна. Харьк. 2) Заставлять, заставить, загораживать, загородить. 3) Уставлять, уставить. І стравами столи твої заставить. К. Іов. 80. 4) Заставлять, заставить, принуждать, принудить. Заставила мене мати тонку пряжу прясти. Лавр. 66. 5) Опускать, опустить шлюзный ставень. У лотоках заставочки мельник заставляє. Чуб. III. 178. б)діло ким. Поручать, поручить кому дѣло, ставить кого на работу какую нибудь. Въ похорон. причитаніи мать обращается къ умершей дочери: Ким я буду те ділечко заставляти, як тобою заставляла? Мил. 220.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАВЛЯТИ"
Бірувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Вх. Лем. 392.
Блудниця, -ці, ж. Блудница. Вона була всесвітня блудниця з малих літ. Драг. 132.
Ворогування, -ня, с. Враждованіе. К. Краш. 11.
Голокірка, -ки, ж. Безостая пшеница. Канев. у.
Каменувати, -ну́ю, -єш, гл. Побивать камнями. Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе. Єв. Л. XIII. 34.
Кзаментувати, -ту́ю, -єш, гл. Экзаменовать. Зміев. у. Школярі кзаментовані. Зміев. у.
Пила, -ли, ж. Пила. Шух. І. 88, 175. Ум. пилка.
Позапоганювати, -нюю, -єш, гл. Загадить, осквернить (во множествѣ).
Попідрізувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и підрізати, но во множествѣ.
Ступчики, -ків, м. мн. Родъ узора въ вышивкѣ. Kolb. І. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТАВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.