Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заставляти

Заставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заста́вити, -влю, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Оце кожух заставила та купила борошна. Харьк. 2) Заставлять, заставить, загораживать, загородить. 3) Уставлять, уставить. І стравами столи твої заставить. К. Іов. 80. 4) Заставлять, заставить, принуждать, принудить. Заставила мене мати тонку пряжу прясти. Лавр. 66. 5) Опускать, опустить шлюзный ставень. У лотоках заставочки мельник заставляє. Чуб. III. 178. б)діло ким. Поручать, поручить кому дѣло, ставить кого на работу какую нибудь. Въ похорон. причитаніи мать обращается къ умершей дочери: Ким я буду те ділечко заставляти, як тобою заставляла? Мил. 220.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАВЛЯТИ"
Болящий, -а, -е. Больной, болѣющій. Боляща стогнала. Мир. Пов. ІІ. 99. Катерина з болящої і очей не зводить. Шевч. 115.
Заневи́дніти, -нію, -єш, гл. Потемнѣть, омрачиться. Вх. Зн. 19.
Змійок, -йка, м. Ум. отъ змій.
Карпітка, -тки, ж. Носокъ (надѣваемый на ноги).
Кошечник, -ка, м. = котики 3, б. ЗЮЗО. І. 129.
Образливість, -вости, ж. 1) Оскорбительность. 2) Обидчивость.
Пітник, -ка, м. 1) Потникъ. Черк. у. О. 1862. V. 103. 2) Часть хомута: войлочная подкладка на шеѣ лошади. Вас. 159.
Пов'ючити, -чу, -чиш, гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені. Н. п.
Таганчик, -ка, м. Ум. отъ таган.
Тропити, -плю́, -пиш, гл. Утаптывать, проводить, дорогу. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТАВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.