Байбарак, -ка, м.
1) Верхняя одежда у гуцуловъ: родъ суконнаго полукафтанья.
2) Родъ крытой женской шубки, крытаго овчиннаго тулупа. Заробила в мене грошенят на байбарак.
В'язочка, -ки, ж. Ум. отъ в'язка.
Добува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. добу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. 1) Добываться, добыться, быть добываемымъ, быть добытымъ. Золото добувається з землі. 2) Добираться, добраться, стараться войти, проникнуть. Злодій добувавсь до хати, до комори, до скрипі. Щоб вийшов з хати хто небудь, у двері стукав, добувався. Похова Миниха хліб і все в стрісі в хлівці, щоб собаки не добулись. 3) Раздобывать, раздобыть, добывать, добыть. Він бідний чоловік на заробітках добувається. Грошей бо нема, не добувся. З пальця меду не добудешся. Добувся, як швед під Полтавою.
Карафа, -фи, ж. Графинь. Ум. карафка, карафочка.
Мота́тися, -та́юся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мотну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Мотаться, мотнуться, болтаться. А ти, хвуст, що робив?.. Мотався да чеплявся то за кущ, то за пеньок. 2) Шататься, ходить, дѣлая то одно, то другое; хлопотать, суетиться. Бабуся мотається по своїй хаті, як клубок, да все робить. «Світи світло! сип вечеряти!». Чоловік схопився, мотається, кинувся до печі, горшки витягає. мотнутися — броситься, то-же, что и метнутися.
Підвихнути, -ну́, -не́ш, гл. Стащить, украсть. Ой чи не підвихнули чого з воза москалі, що ти й приїхав, все мовчиш?
Позотлівати, -ва́ємо, -єте, гл. Истлѣть (о многихъ).
Пощебати, -ба́ю, -єш, гл. Исколоть. Турецькая земленонька шабельками пощебана.
Статечно нар. Постоянно, степенно, солидно; порядочно; благоразумно.
Шампанка, -ки, ж. Сортъ картофеля.
