Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заставляти

Заставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заста́вити, -влю, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Оце кожух заставила та купила борошна. Харьк. 2) Заставлять, заставить, загораживать, загородить. 3) Уставлять, уставить. І стравами столи твої заставить. К. Іов. 80. 4) Заставлять, заставить, принуждать, принудить. Заставила мене мати тонку пряжу прясти. Лавр. 66. 5) Опускать, опустить шлюзный ставень. У лотоках заставочки мельник заставляє. Чуб. III. 178. б)діло ким. Поручать, поручить кому дѣло, ставить кого на работу какую нибудь. Въ похорон. причитаніи мать обращается къ умершей дочери: Ким я буду те ділечко заставляти, як тобою заставляла? Мил. 220.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАВЛЯТИ"
Вадко нар. 1) Вредно. Левч. 16. 2) Тошно. Левч. 163. вадко мені. Мнѣ плохо, я нехорошо себя чувствую. Желех.
Гадючина, -ни, ж. Мясо гадюки, змѣи. Ном. № 12174.
Збенте́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. збенте́житися, -жуся, -жишся, гл. Смущаться, смутиться.
Катун, -на, м. 1) Солдатъ. Як піду я у катуни, катуником буду. Гол. III. 122. 2) Раст. Gipsophila paniculata L. Cм. перекотиполе. ЗЮЗО. І. 124.
Му́ц, -ца, м. 1) Малорослая лошадь. 2) Мопсъ. Ум. му́цик.
Неприязно нар. Непріязненно, недружелюбно.
Паща, -щі, ж. Пасть.
Прілоокий, -а, -е. Съ больными глазами. Чуб. VII. 577.
Упоперек нар. Поперекъ. Було вчити хлопця, як упоперек лавки лежав. Ном. № 6009.
Усюсінько нар. = усісінько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТАВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.