Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застоювати

Засто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. засто́яти, -стою́, ї́ш, гл.че́ргу. Стоять, ожидая очереди. Паничі мусили застоювати коло неї чергу навіть на польку. Левиц. Пов. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТОЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТОЮВАТИ"
Безкрайність, -ности, ж. Безпредѣльность, безграничность. Желех.
Веретільниця, -ці, ж. 1) = веретільник. Вх. Пч. I. 16. 2) Родъ рыбы. Шух. I. 24. 3) Злая женщина.
Волотистий, -а, -е. Колосистый (о просѣ, овсѣ).
Ґрундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. Крѣпко увязывать, упаковывать.
Деся́тничка, -ки, ж. Жена десятника.
Змервити, -влю, -виш, гл. Истереть, измять (солому). Вх. Лем. 420.
Кокірчики, -ків, м. мн. Раст. Corydalis cava Schweigg. ЗЮЗО. І. 120.
Розшити Cм. розшивати.
Трісчина, -ни, ж. Одна щепочка. Мнж. 30.
Участувати, -тую, -єш, гл. Попотчивать. Нагодувала стара яга чоловіка, вчастувала і положила спати. Стор. І. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТОЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.