Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Беззахистний, -а, -е. Безпріютный. Беззахистні люде, що з голоду мруть.
Згостри́ти, -рю́, -риш, гл. Сточить.
Іконний, -а, -е. Иконный.
Ме́тко нар. Скоро, бойко, ловко. Метко пробігти. Там снопи кладу метко, там кубахи ростуть, тільки махну сапою — аж куріє земля.
Недомірок, -рка, м. Рыба менѣе средней величины.
Плескана, -ної, ж. Родъ кушанья: куски гречишной лемішки, обсыпанные истолченнымъ коноплянымъ сѣменемъ и изжаренные.
Приповідка, -ки, ж. Пословица, поговорка.
Солище, -ща, с. У гуцул, пастуховъ: мѣсто, гдѣ даютъ скоту соль.
Тим мѣст. 1) Твор. пад. отъ той и те. тим часом. Между тѣмъ, тѣмъ временемъ. 2) Сз. Потому, оттого. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали.
