Випрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. випрягтися, -жуся, -жешся, гл. Выпрягаться, выпречься, распрягаться, распречься, отпрягаться, отпречься. Се як віл у ярмі: коли не випряжеш, — не випряжеться.
Догане́ць, -нця́, м. Ум. отъ II. Доган.
Закарва́ш, -шу, м. Обшлагъ, отворотъ рукава.
Лакузитись, -жуся, -вишся, гл. Поддѣлываться, подлаживаться.
Позгонити, -ню, -ниш, гл.
1) Согнать съ мѣста (многихъ); согнать въ одно мѣсто. Уже й овець позгонили.
2) Взогнать (многихъ). Позгонив воли на гору.
Пригара, -ри, ж.
1) Пригорѣлыя части кушанья.
2) Сивушное масло, гарь (о водкѣ). Одгонить пригарами горілка.
Прогоня, -ні, ж. Просѣка въ лѣсу.
Пшенишнище, -ща, с. = пшеничище.
Серм'яжник, -ка, м. Носящій сермягу, бѣднякъ. Уст козаки, багачі-молодці в улани пійшли, а мужики-серм'яжники та й не схотіли.
Хляда, -ди, ж. = хляґа.
