Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застіжка

За́стіжка, -ки, ж. Застежка, снурокъ или ленточка для завязыванія воротника рубахи. Чуб. VII. 415. Сим. 182. Гол. Од. 54. Подарую миленькому на застіжку стрічки. Чуб. V. 194. Во мн. ч. за́стіжки значитъ петли, въ которыя продѣвается застежка. В його червона стьожка гарна в застіжках. Ном. № 11181. Як тобі, козаченьку, угодить, яку тобі та стьожину купить? Червоную, дівчино, червону, щоб висіла з застіжок додолу. Мил. Ум. застіжечка. Сукню шили да й покоротили... остаточки на подарочки, обрізочки на застіжечки. Грин. III. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТІЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТІЖКА"
Блищавка, -ки, ж. Phoxinus rivularis. Вх. Уг. 227.
Брусячча, -ча, с. соб. увел. отъ брусся.
Верето, -та, м. = пілка 3. Вх. Пч. II. 21.
Зако́втати, -таю, -єш, гл. Постучать. Із ловів приїхав і в двері заковтав. Гол. І. 90.
Морща́, -щати, с. = морщак. Вх. Лем. 436.
Нама́їтися, -ма́юся, -єшся, гл. Украситься (зеленью). Волілам ся намаїти шов рутов зеленов, ніж мі мали світ в'язати тов бідов мерзенов. Гол. II. 784.
Пішаниця, -ці, об. Пѣшій человѣкъ. Два брати кінних, а третій брат менший, піша пішаниця. АД. І. 106.
Помутити, -чу́, -тиш, гл. = скаламутити.
Покудовчити 2, -чу, -чиш, гл. 1) = покудлати. 2) Отколотить.
Цітуватися, -туюся, -єшся, гл. = цітати. Яблучками підкидалися, горішками цітувалися. Грин. ІІІ. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТІЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.