Загові́ти Cм. загівляти.
Закалата́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Застучать въ калата́ло (колотушка); зазвонить въ колоколъ учащенными ударами.
Засвічувати, -чую, -єш, сов. в. засвіти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Зажигать, зажечь. Засвічу я свічку, перебреду річку до моєї миленької хоть на одну нічку. 2) Только сов. в. Засвѣтить, засіять. Колись і в наше віконце засвітить сонце. Місяць у віконечко засвітить. Засвіти, Боже, з раю нашому короваю, щоб було виднесенько краяти дрібнесенько. аж зірни́ці засвітили. Искры изъ глазъ посыпались. 3) ті́лом засвіти́ти. Показать голое тѣло. воло́ссям засвіти́ти. Открыть волоса (о замужней женщинѣ).
Злягати, -га́ю, -єш, сов. в. злягти, -жу, -жеш, гл.
1) Склоняться, склониться на что либо, опереться на что либо. Зліг на лісу, постояв. (Пані) сунула з горниці, злягаючи на руки двох хороше зодягнених дівок.
2) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. Уже Дарина злягла. Жінка злягла. Одному чоловікові злягла вночі жінка.
Ленде́рево, -ва, с. раст. Larix europaea.
Недалеко нар. Недалеко. Ум. недалечко. Сказав би словечко, та вовк, недалечко. Недалечко села пасеться свиня.
Охочекомонний, -а, -е. Принадлежащій къ вольной кавалеріи — військо. Вольная кавалерія.
Торопало, -ла, об.
1) = торо́па.
2) Болтунъ, говорунъ.
Уранішній, я, е Утренній. Вранішнє сонце обливало його мняким світом. Година вранішня настала. Твоє, як сніг ураняшній, біленьке лице.
Утолитися, -люся, -лишся, гл. Удовлетвориться. Ото їсть! ніяк не в)политься. Ото реготить! ніяк не виголиться.
