Горлови́й, -а́, -е́. 1) Горловой. 2) Уголовный. Не горлова справа. Не горлове діло. 3) Горлова́ я́ма. Яма для храненія зернового хлѣба. Cм. Горлаха.
Доґе́дзґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Докапризничаться.
Жи́вжик, -ка, м. = жевжик.
Ли́шок, -шку, м. = лишка 2.
Позмилювати, -люю, -єш, гл. Смылить (во множествѣ). Усе мило позмилювали.
Посмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться.
Прибічник, -ка, м. Приближенный чей, помощникъ. Я це прибув з наказом від громади шукати в князя вірної поради: його прибічники нас упевняли, щоб ми від його тільки гасла ждали.
Прикопувати, -пую, -єш, сов. в. прикопа́ти, -па́ю, -єш, гл.
1) Закапывать, закопать, привалить землей. Сади картоплю, та не глибоко прикопуй. Въ значеніи: похоронить. Хвали попа, прикопавши. Моя ненько, моя матінко! на шо ти мене, нещасницю, вродила, гірку долю вділила? Чом же ти мене не прикопала, щоб я не горювала?
2) Еще вскапывать, вскопать; еще выкапывать, выкопать.
Ратище, -ща, с. Древко копья; копье. Наважували на списи ратища. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Ув. ратюга.
Хурувати, -рую, -єш, гл. Извозничать, перевозить кладь.
