Відкопування, -ня, с. Откапываніе.
Зручність, -ности, ж. Ловкость.
Колошні, -нів, мн. Зимніе суконные штаны.
Коріння, -ня, м. соб.
1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля.
2) Пряности. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка.
Лулу́снути, -ну, -неш, гл. = луснути. Так і лулусне його ціпом.
Мельну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ моло́ти. Язичок мельне, та й у кут, а стіну натовчуть.
Підкотити, -ся. Cм. підкочувати, ся.
Повощити, -щу́, -щи́ш, гл. Натереть воскомъ. Треба повощити нитки.
Хахульки Cм. хахольки.
Шляма, -ми, ж.
1) То мѣсто на концѣ доски, которое остается не отдѣленнымъ пилою, а отколотымъ.
2) У человѣка: ключица.