Вимучити Cм. вимучувати.
Вуть-Вуть! меж. Призывъ для утокъ.
Гутю́! То же, и тю, крикъ на волка. Не раз, не два псами цьвали, гутю, гутю викликали.
Зако́нний, -а, -е. Законный. зако́нне сло́во, зако́нні ре́чі. Обрядовыя выраженія, обязательныя при народныхъ обрядахъ, напр. свадебныхъ. Говорили старости законні речі про куницю. Поки староста се законне слово казав, Маруся у кімнаті все поклони била, щоб батько оддав її за Василя.
Зго́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1) — кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». Згодили якогось москаля з міста за куховара. 2) Погодить, обождать. Ой, синочку, згоди годиночку, та таки я зберу свою родиночку. Згодивши днів зо три, прийдемо на роботу.
Курделиця, -ці и курде́ля, -лі, ж. Сильно идущій снѣгъ.
Ліще́бник, -ка, м. Орѣшникъ.
Наряжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = наряджатися.
Неповоротний, -а́, -е́ Неповоротливый.
Ціпчати, -пчу, -чиш, гл. = ціпкати. Ціпчало куря.