Благузнити, -ню, -ниш, гл. Поговаривать, болтать Благузнять люде, що у Київ царь приїде.
Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, м. Oestrus bovis. Ґедзь його́ вкуси́в, — на йо́го напа́в. Онъ раскапризничался. — А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? Ум. Ґе́дзик. Вки́нути ґе́дзика. Сказать что либо съ умысломъ раздражить. Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, — паня й росходилась.
Довоюва́тися, -вою́юся, -єшся, гл. Довоеваться. Вони воювали, та й довоювались, що ляхам та недоляшкам в неволю достались.
Еле́гія, -гії, ж. Элегія. Як би ви знали, паничі, де люде плачуть живучи, то ви б елегій не творили.
Жалібно нар. Жалобно, грустно. І дуже жалібно стогнав. Княгиня зійшла з рундука назустріч гостям, веселенько всміхаючись, тілько дивилась якось так жалібно, що аж чудно усім здалось. Ум. жалібне́нько, жалібне́сенько. Сама стала, подумала, жалібненько заплакала. Сива зозуленько, не куй жалібненько. Смутненько-жалібнесенько грає-виграває.
Напро́ти́, напро́тив, нар. Напротивъ. Повиставляло напроти сонця свої боки. Сіла собі напротив віконця. Cм. навпроти.
Перерепетувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать кричать, горланить.
Підкаджувати, -джую, -єш, сов. в. підкадити, -джу́, -диш, гл. Подкаживать, подкадить, подкурить.
Пороспарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распариться (во множествѣ).
Червивий, -а, -е. Съ червями, червивый. Уродиться ж дріпа, мов червива ріпа.
