Валкий, -а, -е. О гончарной глинѣ: тощая глина, требующая примѣси болѣе жирной глины.
Загоню́чка, -ки, ж. Родъ игры въ сви́нку (Cм.), при которой играющій долженъ загнать свинку до извѣстной черты.
Залиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. 1) — до ко́го, на ќого. Ухаживать за кѣмъ (о любовномъ ухаживаніи). Не ходи, не люби, не залицяйся, — не пойду за тебе, ти ж не сподівайся. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився, чи на другу залицявся, мене одцурався. 2) — на ко́го. Имѣть виды на кого, желать кого. А на того Середенка старий дукач залицявся: ходить дукач по ярмарку, собі наймита шукає. 3) Намѣреваться, собираться. Через тебе, вражий сину, мене мати била. Не била, не била, залицялась бити. Подольск. г. Хлопці... вже залицялись бити мене.
Лозяни́к, -ка, м. Корзинка изъ лозы.
Нежить, -ті, ж. = нежид. Після кішка як нап'єшся, — буде нежить. Напала мене нежить.
Очепляти, -пля́ю, -єш, сов. в. очепи́ти, -плю́, -пиш, гл. Обвѣшивать, обвѣсить кругомъ чего ткань, надѣть — напр. юбку и пр. Василина очепила плахту шовком ткану.
Роспачливо нар. Отчаянно, съ отчаяніемъ.
Собор, -ру, м. 1) = собір. 2) Соборъ, церковь соборная. Золотоверхі собори в Київі. Ум. соборець, собо́рчик.
Тіснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться тѣснѣе.
Хараманити, -ню, -ниш, гл. Обманывать, дурачить.
