Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

качулка

Качулка, -ки, ж. = качулея. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧУЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧУЛКА"
Вісьтак, -ка, м. У кожевниковъ; палка для выворачиванія кожъ. Вх. Зн. 8.
Джижча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Жужжать. Летять яничари на конях скажених. Як бджоли джижчать їх кулі. Морд. (Млр. л. сб. 89).
До́сталь нар. = доволі. Черк. у.
Зап'ясти́, -ся. Cм. запинати, -ся.
Заступе́ць, -пця́, м. 1) Ум. отъ заступ. 2) мн. Родъ узора для вышивки сорочки. КС. 1893. V. 278.
Зловістний, -а, -е. Зловѣщій. Желех.
Мурза́лець, -льця, м. = мурзак? Уже ж мені, превражії мурзальці, та й Вкраїна не мила. Мет.
Наруба́тися, -баюся, -єшся, гл. Нарубиться.
Низенький, низесенький, -а, -е., Ум. отъ низький.
Оповістка, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе; сообщеніе, извѣстіе. Ум. оповісточка. Чом же ти, мій сину, оповісточки ніякої не дав? О. 1862. VIII. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЧУЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.