Вистромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вистромити, -млю, -миш, гл. Выставлять, выставить, выткнуть. Вистромила (лисиця) хвоста з нори. З куща вистромила рило.
Гробови́й, -а́, -е́. Могильный, гробовой. Треба бідувати до гробової дошки.
Дові́льній, -я, -є. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Злотий, -ого, м. = злот. Сто злотих не гроші, а мужик не брат. А той чоловік дав йому злотого грошей.
Кабатирка, -ки, ж. Табакерка.
Повкупі нар. Вмѣстѣ. Ми з Катрею зараз зійшли з хати, стали повкупі під дверима.
Сягнистий, -а, -е. Дѣлающій большіе шаги. Добрі воли, та не паристі: один дуже сягнистий, у другого короткі ноги, так не зійде з тим.
Тарюватися, -рююся, -єшся, гл. Часто пачкаться въ грязи.
Тютюняка, -ки, м. Ув. отъ тютюн. Табачище.
Черготіти, -гочу, -тиш, гл. = чергинькати. Чув, як він підпилює дуба в лісі, бо пилка черготіла дуже. У млині камінь часто черготить.
