Бурло, -ла, м. Ругань, ропотъ. збити бурло. Поднять сварливый шумъ. Бурла бити. Бездѣльничать. Що день тобі у Бога бурла б'є та каламуте.
Жолдашня́, -ні, ж. соб. 1) Солдаты. 2) Мальчики. Жолдашня біга.
Кайман, -на, м. Въ артели гуцульскихъ дровосѣковъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежитъ топить печь, варить пищу, вообще наблюдать за порядкомъ въ помѣщеніи дровосѣковъ. Cм. кальман.
Канянка, -ки, ж. Раст. повилика, Cuscuta.
Мо́ре, -ря, с. Море. Як Божа воля, то вирнеш з моря. Ум. мо́речко. А на моречку четверо суден плаває.
Німців, -цева, -е Принадлежащій нѣмцу.
Подруженька, подружечка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Покликнути, -ну, -неш, гл.
1) Крикнуть. Покликне він на Івана Луговського, писаря військового. Дума.
2) Воззвать, вдвинуть кличъ. Ой на славній Україні кляне, покликне Филоненко, корсунський полковник, на долину Черкень гуляти.
Покрутити, -чу́, -тиш, гл.
1) Покрутить, повертѣть. А чорт тоді покрутив головою і каже: таки і я тебе покалічив.
2) Исковеркать. Щоб тобі покрутило.
Уджиґнути, -ну, -неш, гл.
1) Ужалить. Здруок, як уджиґне скотину, то зараз і впаде додолу.
2) Хлеснуть, хватить. Уджиґнув батіжком по спині.
3) Шмыгнуть, удрать. Уджиґнув з хати.
4) = ушкварити. Таке бундячне весілля уджиґне, що ну! Прокашлявся і раз шмаркнувся, і річ таку їм уджиґнув.
