Відсісти, -ся. Cм. відсідати, -ся.
Дима́рик, -ка, дима́ричок, -чка, м. Ум. отъ димарь.
Закалю́жений, -а, -е. Испачканный въ жидкой грязи. Свиня закалюжена.
Мона́да, -ди, ж. Монада. Мудрець же физику провадив і толкував якихсь монадів і думав, відкіль взявся світ.
Натерменувати, -ну́ю, -єш, гл. Обозначить; записать.
Обривати, -ва́ю, -єш, сов. в. обірвати, -рву, -веш, гл. Обрывать, оборвать. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати.
Пересипати, -па́ю, -єш, сов. в. переси́пати, -плю, -леш, гл. 1) Пересыпа́ть, пересыпать. Сидить собі в пасіці, пересипає гроші — сушить. Пересип борошно з ночов у діжку. 2) Пересыпать, пересыпать чѣмъ. Як швець дубом шкури пересипає. 3) Перебирать, перебрать деревянную посуду: выбросить ветхія клепки, вставить новыя и вновь стянуть обручами. То було як небудь відерце або барильце наб'ю, а тепер кадовба пересиплю, утори підріжу. 4) Только несов. в. Переливать изъ пустого въ порожнее, толковать попусту. Пересипають такеньки, пересипають, — панночка й зітхне: — Що бабуню! тільки говорим...
Підхождати, -да́ю, -єш, гл. = підходити. Тогді то жид-рандар стиха підхождає.
Попересікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (на части).
Прибір, -бору, м. 1) Одежда, нарядъ. Краща дівчина твоя всіх, на їй приборі більше всіх. 2) Одѣваніе, наряжанье. Хиба мені до прибору? Аби гарної. Косу заплетемо, — які ж тут прибори? Та й до церкви, та й т рушник. Вообще приготовленія къ чему либо (свадьбѣ, празднику) и необходимыя для этого вещи. Треба ж таки прибраться к весіллю; хоч рушники і єсть готові, так іще дечого треба. — Аби рушники були, а за прибори на весілля не турбуйтесь: наш Возний... на свій кошт таке бундячне весілля уджиґне. 3) Узорная вышивка цвѣтными нитками по лацкану полушубка.