Віче, -ча, с. Вѣче, общественное собраніе; въ Галиціи митингъ, народное собраніе.
Ім'я, імени, с. Имя. Ось же і я, що хороше ім'я.
Народолю́бець, -бця, м. Любящій народъ; народникъ.Українським... народолюбцям забороняли сповіщати рідний край про все, чим би освітилась його темрява.
Плече, -ча́, м. 1) Плечо. 2) Въ столбѣ, заканчивающемся типомъ, — часть его по сторонамъ шипа. 3) Часть топора, также сапіни. Cм. сокира, сапіна. 4) Часть маґлівниці. 5) Зарѣзка въ спицѣ колеса, вставляемая въ ступку. 6) Часть кухонной печи. А в нашої печі золотії плечі, а срібні одвірки, — дайте нам горілки. 7) Въ сукновальной толчеѣ: бревно въ валу, подымающее пестъ. 8) Верхняя горизонтальная часть ярма, лежащая на шеѣ вола. Ум. плечико, плічко, плеченько. До стіни оченьками, до дружбоньки плеченьками. Ум. плечи́ці употр. только во мн. ч. Обстели мені плечиці мої хрещатим барвінком. Тут наша дівчинонька ходила, кіскою плечиці укрила.
Позагальмовувати, -вую, -єш, гл. Затормозить (во множествѣ).
Поперепірати, -ра́ю, -єш, гл. Перемыть бѣлье наново (во множествѣ).
Потя, -тя́ти, с.
1) Птенецъ; цыпленокъ. Стало потя на ворота та й пів, та й пів. Ум. потя́тко. А з потятком своїм всю ніч розмовляли.
2) — татарське. Чайка.
Проралити, -лю, -лиш, гл. Пропахать ралом.
Роскарякуватий, -а, -е. 1) О деревѣ: со стволомь, расходящимся въ верхней части.
2) О человѣкѣ, который ходить разставя ноги.
Червінька, -ки, ж. Охристое коричнево-красное красящее вещество (для глиняной посуды).