Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

качати

Качати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він. Рудч. Ск. І. 136. 2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. Макс. (1834) 117. 3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж. Левиц. І. 5. 4) Повалить и грызть (о собакахъ). Скажена собака нашого Рябка качає. Свої собаки шкодить стали: з овечок перше вовну драли, а далі мняса забажали та й ну що дня овець качать. Гліб. 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАТИ"
Аге́т, -та, м. Мотъ, мошенникъ. Чуб. VII. 574.
Ворожбитка, -ки, ж. Ворожея, чародѣйка. Гол. IV. 445.
Доле́мзати, -заю, -єш, гл. Доплестись. Така моя хідня: насилу долемзала до вас. Богодух. у.
Досва́тати, -таю, -єш, гл. Досватать.
Збенте́жити, -ся. Cм. збентежувати, -ся.
Квапно нар. 1) Спѣшно. мені ква́пно. Я спѣшу. Так тото мені квапно діялося. Федьк. 2) Соблазнительно.
Крижнистий, -а, -е. = крижастий. Вх. Лем. 428.
Простяка, -ки, об. Простой, не гордый человѣкъ. Наш пан — простяка. Волч. у.
Прятати, -таю, -єш, гл. 1) Прибирать, убирать. 2) Погребать, хоронить. А коли брата прятали? Федьк.
Тілький, -а, -е. Такой числомъ, счетомъ, столькій. А то вже тілький час! тілько літ! Гн. II. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.