Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

качати

Качати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він. Рудч. Ск. І. 136. 2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. Макс. (1834) 117. 3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж. Левиц. І. 5. 4) Повалить и грызть (о собакахъ). Скажена собака нашого Рябка качає. Свої собаки шкодить стали: з овечок перше вовну драли, а далі мняса забажали та й ну що дня овець качать. Гліб. 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАТИ"
Випитування, -ня, с. Разспросы, развѣдываніе, вывѣдываніе.
Відворіт, -роту, м. 1) Отступленіе. 2) Отвращеніе. 3) Отчисленіе, вычетъ въ уплату долга, вычетъ изъ платы рабочаго за прогулы и пр. Харьк. у. Волч. у.
Віскривий, -а, -е. Сопливый, возгривый.
Гиллякуватий, -а, -е. = гіллястий Прийдеш у ліс, найдеш товстого дуба гиллякуватого. Грин. II. 347.
Каптуроносець, -сця, м. = каптурник. К. МБ. II. 134.
Мицькови́на, -ни, ж. Сукно изъ шерсти молодыхъ овецъ. З мицьковини як би пошив опанчу, то носив би. Камен. у.
Перекинець, -нця, м. = перекинчик. Зопсована дитино вельможних перекинців Кисілів. К. ПС. 85.
Принадність, -ности, ж. Привлекательность; красота. Уроди, грації, принадности царице. К. Дз. 87.
Пропорожнювати, -ню́ю, -єш, гл. Пропустовать.
Скалля II, -ля, с. соб. Скалы, обломки скалъ, камни. Вх. Зн. 63. Вх. Лем. 464.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.