Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

качати

Качати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він. Рудч. Ск. І. 136. 2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. Макс. (1834) 117. 3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж. Левиц. І. 5. 4) Повалить и грызть (о собакахъ). Скажена собака нашого Рябка качає. Свої собаки шкодить стали: з овечок перше вовну драли, а далі мняса забажали та й ну що дня овець качать. Гліб. 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАТИ"
Бохало, -ла и пр = бухало и пр.
Ґабе́лок, -лка и ґабе́ль, -ля, м. Кожа молодаго теленка.
Наджида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. наді(о)жда́ти, -жду́, -деш, гл. Ждать, обождать; поджидать, подождать. Братіки мої рідненькі, сизокрилі орли, гості мої премилі, хоч мало ви мене надождіть... Дума про братів оз. КС. 1882. XII. 502.
Пігнатися гл. = погнатися. Глядів свити — не вдягався, за волами так пігнався. Чуб. V. 1015.
Пригатити Cм. пригачувати.
Прикладний, -а́, -е́ Удобный, подходящій, пригодный. Шух. I. 170. Прикладний степ. Прикладна земля. Полт. г.
Росхідник, -ку, м. a) Arctostaphylos, Uva ursi Spreng. ЗЮЗО. I. 112. б) Sedum acre L. Вх. Пч. I. 12. ЗЮЗО. I. 136. в) Glechoma hederacea L. ЗЮЗО. І. 124.
Струсанина, -ни, ж. = струс.
Цвірінчання, -ня, с. = цвірінькання.
Шушукання, -ня, с. Шептаніе. Літало по церкві з його шушукання по між людьми. Грин. II. 154.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.