Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каювання

Каювання, -ня, с. Деревянные рубленные замки, для связи, напр., въ закромѣ. Мнж. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЮВАННЯ"
Гавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гавкати. У дворі гавкнуло цуценя. МВ. І. 108.
Дити́нка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Зага́моритися, -рюся, -ришся, гл. Заговориться, увлечься разговоромъ. Я загаморився в корчмі, а кінь і втік. Н. Вол. у.
Запасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Запачкать въ паслін.
Засіда́тель, -ля, м. Засѣдатель. Вибрали мене в засідателі. Стор. І. 161.
Медовчи́к, -ка, м. Пчеловодъ. Закр.
Обвалити, -ся. Cм. обвалювати, -ся.
Повк, -ку, м. Полкъ. Приїхали три козаки з повку, розв'язали Марусі головку. Мет. 105. Ум. повчок. Отак Вовчок жене ляхів повчок. Ном. № 673.
Почикрижити, -жу, -жиш, гл. Порѣзать, покромсать.
Пригортати, -та́ю, -єш, сов. в. пригорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Прижимать, прижать (къ сердцу), приласкать. Пригорнути до серденька та й поцілувати. Мет. 23. Ой хто ж мене молодую на чужині пригорне? Мет. 78. 2) Приваливать, привалить (сыпучимъ тѣломъ), пригресть сыпучее тѣло (землю, снѣгъ) и засыпать имъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула. Чуб. V. 781.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.