Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каювання

Каювання, -ня, с. Деревянные рубленные замки, для связи, напр., въ закромѣ. Мнж. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЮВАННЯ"
Байстрючка, -ки, ж. Внѣбрачная, побочная дочь.
Гардаман, -ну, м. Крѣпкая водка. Напившися гардаману, пійшов бим гуляти. Гол. ІІІ. 204.
Куцбайка, -ки, ж. Байковая юбка, сшитая съ лифомъ, корсажемъ. Гол. Од. 21.
Ма́ївка, -ки, ж. Гречиха, посѣянная въ маѣ.
Пообполювати, -люю, -єш, гл. Ополоть (во множествѣ). Малину вже пообполювала. Богодух. у.
Схизма, -ми, ж. Расколъ, ересь; названіе иновѣрцевъ у католиковъ.
Токма 1, -ми, ж. 1) Окончаніе, рѣшеніе, условіе, соглашеніе. Коб була яка токма, чи то я, чи він буде за соцького. Н. Вол. у. Уже пижму зробили. Камен. у. Зроби вже яку токму з чоловіком. Н. Вол. у. Чи уже є у їх яка токма, чи й досі нема? Н. Вол. у.
Тятива, -ви, ж. Тетива. Наготує лук до бою, тятиву тугу натягне. К. Псал. 13. Лука він натягне золотого і трепетну стрілу на тятиву наложить. К. Дз. 58.
Убірання, -ня, с. 1) Одѣваніе. 2) = убрання. Ой піду охотою в службу: дадуть мені тісне убірання. Чуб. V. 154. Ум. убіраннячко. Та жаль мені дівуваннячка, дівочого убіраннячка. Грин. ІІІ. 478.
Улипати, -паю, -єш, сов. в. улипнути, -пну, -неш, гл. 1) Прилипать, прилипнуть. 2) Только сов. в. Объ одеждѣ, обуви: вполнѣ прійтись, какъ разъ быть впору. Приміряють той черевичок, — а він так і влип: як там був. Рудч. Ск. II. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.