Викрашати, -шаю, -єш, сов. в. викрасити, -шу, -сиш, гл. 1) — себе. Рисоваться, порисоваться, похвастать. Їде (поштарь) і свистить: купив за п'ятака свистик і свистить — хотів себе викрасити, що, бач, і він свистить. 2) Только сов. в. = ви́валашати. Корназ не викрашений.
Горя́ч, -ча, м. Жара, зной. В літі.... серед спеки та горяча, коли всі баюри повисихають....
Заса́дчик и заса́дчичок, -чка, м. Ум. отъ засадець.
Оборожень, -жня, м. = Оборожина.
Пищок, -щка, м. Часть чубука, которую берутъ въ ротъ.
Попелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Рыться въ землѣ, въ сорѣ (о курицѣ).
Припасти 2 Cм. припасати.
Сопляк, -ка, м. = сопіль.
Трошиця, -ці, ж. Малость, небольшое количество, немного. Посадь го на лавицу, ней поседить трошицу.
Чеськи нар. Въ выраженіи: по че́ськи. Честью, какъ слѣдуетъ. Коли прийшов, вражий сину, то по чеськи сядь.
