Воложити, -жу, -жиш, гл.
1) Дѣлать влажнымъ.
2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом!
Да́де нар. Гдѣ нибудь.
Зати́шитися, -шуся, -шишся, гл. = затихнути. Затишивсь уже грім — не грімить.
Згорі́вка, -ки, ж. = горівка.
Назнаро́шки, назнаро́шне, нар. Нарочно, съ умысломъ.
Олтарь, -ря, м. = вівтарь. Піп живе з олтаря, а писарь з каламаря.
Первоспи, -пів, м. мн. Первый сонъ.
Передовий, -а, -е. Передовой.
Послюсарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть слесаремъ.
Чабала меж. = цабе.