Вагани, -нів, м. мн.
1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки.
2) = ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Ум. ваганки. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом.
Відчалювати, -люю, -єш, сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега.
Дома́зувати, -вую, -єш, сов. в. дома́зати, -жу, -жеш, гл. Домазывать, домазать. Ось долівку домажу та й піду.
Замі́жній, -я, -є. Во время замужества происходившій, замужній, который бываетъ замужемъ. Вона тепер більше раділа і кохалась у всьому, що вбачали очі, ніж із початку життя свого заміжнього. Заміжня. Замужняя. Збунтувала проти мене... мою заміжню дочку.
Зги́нути, -ну, -неш, гл. Погибнуть. Не силуйте мене за нелюба, да нехай же він згине. Біда біду перебуде — одна згине, десять буде.
Казатися, -жуся, -жешся, гл.
1) Быть сказану. Казатиметься й те, що зробила оця.
2) Показываться, являться. Чи сам пан дома? Хоч же він дома, та не кажеться, к коню в шубочку прибірається.
Мату́син, -на, -не. Маменькинъ. Та найшла в полі билину, та матусину й могилу.
Причісувати, -сую, -єш, сов. в. причесати, -чешу, -шеш, гл. Причесывать, причесать. Да прийди додому, головку причешеш.
Сміть, -ти, ж. Мятель.
Цявкання, -ня, с. = дзявкання.
