Відбубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить скороговоркой, отбарабанить. Такеньки усе чисто одбубонів і дожидає, що папі йому скаже.
Гарячник, -ка, м. Сбитеньщикъ. Він був гарячник, усе було у нас гаряч продає.
Гречва́, -ви́ ж., соб. Греки. Се ж не сама татарва; є тут і гречви достолиха.
Зако́хувати, -хую, -єш, сов. в. закоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Влюбляться, влюбиться, полюбить. І гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. 2) = викохувати, викохати. Сім літ силки закохати, — мої двері вилупити. Чи воно закохувано оті ліси, що вони такі хороші.
Куцорогий, -а, -е. Съ короткими рогами.
Лемзі́ти, -жу, -зиш, гл. Медленно идти, тащиться.
Мусулес, -су и мусу́лець, -льця, м. = муселець 1.
Невірно нар.
1) Невѣрно. Невірно він живе з жінкою.
2) Плохо, дурно. І од людей сміх, і Господь карає, і самим невірно.
Полковницький, -а, -е. Принадлежащій полковнику, относящійся къ нему. Дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, да й став пан-отець Шрам полковником.
Ужиткування, -ня, с. Употребленіе, извлеченіе пользы.
