Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

качачий

Качачий, -а, -е. Утиный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАЧИЙ"
Достри́бувати, -бую, -єш, гл. 1) сов. в. достриба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Допрыгивать, допрыгать до чего либо. 2) сов. в. дострибну́ти, -бну́, -не́ш. Допрыгивать, допрыгнуть до чего либо.  
Закаблу́чити Cм. закаблучувати.
Закріва́вити, -влю, -виш, гл. Окровавить. Жінка мертва лежить посеред хати, а він сидить на печі закрівавлений. Грин. II. 128.
Зголодні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Проголодаться. МУЕ. III. 47. Вже й коні потомили і зголодніли сами. Рудч. Ск. II. 62. Чого той мировий не где? — люде зголодніли вже. Камен. у. Лис зголоднів так, шо вже їсти хоче. Грин. II. 5.
Криворучка, -ки, об. Человѣкъ съ кривой или увѣчной рукой. Желех.
П'явиця, -ці, ж. = кіняча. Піявица лошадиная. Вх. Пч. II. 28.
Рабувати, -бу́ю, -єш, гл. Грабить. К. ЧР. 353. Встань, пачкару, годі спати, ідуть турки рабувати; ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого, возьмуть коня вороного. Чуб. V. 1057. Один розбійник страшний розбивав, лютував, рабував. Гн. II. ИЗ.
Скребачка, -ки, ж. У горшечниковъ: деревянная лопаточка для соскребанія глины съ круга и съ рукъ. Вас. 179.
Смертушки, -шок, ж. мн. Смерть. Котові жартушки, а митці смертушки. Ном. № 2351.
Швандрикати, -каю, -єш, гл. Говорить на непонятномъ языкѣ. По німецки швандрикат. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЧАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.