Закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло.
Заручи́ти, -ся. Cм. заручати, -ся.
Зоставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. зоставити, -влю, -виш, гл. = зіставляти, зіставити. Ляха-Бутурлака не рубайте, между військом для порядку за яризу військового зоставляйте.
Конопельний, -а, -е. Пеньковый. Конопельна нитка.
Копичка, -ки, ж. Ум. отъ копи́ця.
Набала́кувати, -кую, -єш, сов. в. набала́кати, -каю, -єш, гл. Наговаривать, наговорить. Набалакав багато, а слухати нічого.
Нехотя, нехотячи, нар. Нехотя. П'яні а діти і нехотя правду скажуть. Хиба я зумисне його бив у ніс: нехотячи — ми боролися, я його й теє, а він носом об ослін.
Сестрінич, -ча, м. = сестрінець.
Таємниця, -ці, ж.
1) Секретное мѣсто.
2) Тайна. Маю я їдну таємницю, але ніхто її від мене не возьме.
Твердісінький, -а, -е. Очень, совсѣмъ твердый.
