Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини.
2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить.
3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче.
Жасну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Пугнуть.
Захудыты, -джу, -дышъ, гл. Довести до худобы. Захуджени волы.
На-трапку, нар. Гдѣ ни попало, гдѣ найдешь.
Обгоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обгорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Обгорать, обгорѣть.
2) Загорать, загорѣть. Ти, дівчино чорнявая, ти, дівчино біла, ти у полі не робила, то й не обгоріла.
Осліп II, нар. Слѣпо, очертя голову, наобумъ. Біжить од його осліп. Тиснулися осліп до штурму.
Пивниця, -ці, ж. Погребъ, подвалъ. Піди, дівко, у пивницю, уточи горілки.
Попривикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ).
Скатертина, -ни, ж. Скатерть. Стіл дубовий покривала біла скатертина. Ум. скатертинка.
Спочивання, -ня, с. Отдохновеніе. Під вечір (сонце) іде зовсім на спочивання.
