Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каюшина

Каюшина, -ни, ж. Раст. 1) Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 169. 2) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. І. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЮШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЮШИНА"
Брандзя, -зі, ж. = бур'ян. Вх. Лем. 394.
Вирлоокий, -а, -е. Пучеглазый.
Гижа, -жі, ж. Гадость, мерзость. У хаті така гижа, що й навернутись гидко. Правоб.
Ли сз. Или. Сядем ми з тобою поснідаєм, ли пообідаєм. ЗОЮР. І. 207.
Ліси́стий, -а, -е. Лѣсистый.
Масті́льниця, -ці, ж. Мазальщица. Св. Л. 314.
На́кісток, -тка, м. Рыбацк.: перышко въ поплавкѣ.
Наштукувати, -ку́ю, -єш, гл. Прибавить, надставить.
Окупатися, -паюся, -єшся, сов. в. окупитися, -плюся, -пишся, гл. Выкупаться, выкупиться, откупаться, откупиться.
Шоловія, -вії, ж. = шевлія. Вх. Пч. II. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЮШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.