Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каюшина

Каюшина, -ни, ж. Раст. 1) Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 169. 2) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. І. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЮШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЮШИНА"
Безматок, -тка, м. = безматень.
Вислий, -а, -е. Висячій. ви́сла колодка. Висячій замокъ. Валковск. у.
Гергепа, -пи, м. и ж. Большой неуклюжій мужчина или женщина. Ув. гергепище. Лохв. у.
За́чіси, -сів, м. мн. Прическа. МВ.
Маґільни́ця, -ці, ж. То-же, что и рубель, — валекъ для катанья бѣлья. Подольск. г. Cм. меґеля 1.
Мі́ждо пред. = межи. Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один против одного. К. ЧР.
Повзти, -зу, -зе́ш, гл. Ползти, лѣзть, слѣзать. І раком ліз, і повз черевом, і котився з гори.
Притина, -ни, ж. ? Закопать на притині два стовпи.... Біля притини стоїть два стовпи. Рудч. Ск. II. 146.
Склонити, -ся. Cм. склоняти, -ся.
Трунвовий, -а, -е. Гробовой. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЮШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.