Забіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. забра́тися, -беру́ся, -бере́шся, гл. 1) Забираться, забраться, заходить, зайти, залѣзать, залѣзть. Зозуля вороженька в кущі забірається. Млр. л. сб. 54. Еней на піч забрався спати. Наросказував міх, що і в торбу не забереться. Забравсь у чужу солому, та ще й шелестить. Послов. 2) Убираться, убраться. Геть, забірайся звідси! 3) Перебираться, перебраться. Я заберусь у хату, а татко тут житимуть. 4) Браться, взяться руками. Забратися в боки. Заберіться за ручечки. 5) — на тепло́. Начинать теплѣть (о погодѣ).
Йори, -рів, м. мн. Названіе буквы Ы (въ Галиціи).
Карюковий, -а, -е. Принадлежащій карюко́ві.
Ля I пред. = біля. Стоїмо ми ля воріт.
М'ясни́й и мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Налементува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Накричаться, наплакаться. Налементувалися наші баби, аж похрипли.
Попасати, -са́ю, -єш, гл. Пасти въ дорогѣ. Воли попасали. Іде Марко з чумаками, ідучи співає, не поспіша до господи — воли попасає.
Портнина, -ни, ж.
1) Ткань изъ пеньки, льна.
2) Грубыя нитки изъ оческовъ пеньки.
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе.
Чїрка, -ки, ж. Порода утокъ.
