Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каюшина

Каюшина, -ни, ж. Раст. 1) Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 169. 2) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. І. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЮШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЮШИНА"
Гладишник, -ка, м. Раст. a) Agrimonia odorata L. ЗЮЗО. I. 110. б) Agrimonia Eupatoria L. ЗЮЗО. І. 110. в) Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116.
Завідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Околдовать. Дочку завідьмувала якась ледащиця.
Мицьо, -ця, м. Толстощекое дитя. Вх. Лем. 435.
Нагріва́ння, -ня, с. Нагрѣваніе. Вода од нагрівання береться парою. О. 1862. III. 32.
Під'юджувати, -джую, -єш, сов. в. під'ю́дити, -джу, -диш, гл. Подстрекать, подстрекнуть къ чему, подбить. Желех. Cм. юдити.
Польованець, -нця, м. Охотникъ. Вх. Зн. 52.
Псярка, -ки, ж. = псяґа. Вх. Зн. 458.
Слухм'я́ний, -а, -е. = Слухня́ний. Микола.... роботящий, слухмяний. О. 1861. VIII. 17.
Татусів, -сева, -ве = татусеньків.
Тріскач, -ча, м. Тотъ, кто трескается. въ загадкѣ — макъ. Батько дерев'яний, мама з глини, а діти тріскачі. Чуб. І. 311. Ум. тріскачик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЮШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.