Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кашляти

Кашляти, -ляю, -єш, гл. Одн. в. кашляну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Кашлять, кашлянуть. Хтось за ворітьми почав кашляти. К. ЧР. Коли ведмідь кашлянув, — ждати, що зареве. МВ. ІІІ. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАШЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАШЛЯТИ"
Амба́р, -ру и амба́рь, -ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. 145. Шух. І. 106.
Випорток, -тка, м. Выпоротокъ, мертворожденное животное. Вас. 198.
Де́ржавський, -а, -е. Помѣщичій, владѣльческій. А ворота у Череваня не простиї, а державськиї. К. ЧР. 5.
Кудрявий, -а, -е. 1) Кудрявый. За те люблю Івана, що голова кудрява. Н. п. Було б не топтати кудрявої м'яти. Чуб. V. 160. 2) Пѣнистый. Кудряве пиво людям на диво. Чуб. III. 400.
Купатень, -тню, м. Раст. Prunella vulgaris. Вх. Пч. І. 12.
Надо́коло нар. Вокругъ, кругомъ. Кам'янець вінець: надоколо вода, а в середині біда. Ном. № 710.
Нарази́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. 1) Наткнуться на что-либо острое. 2) — кому. Навлечь на себя чье нибудь неудовольствіе.
Нездібний, -а, -е. Неспособный. Желех.
Темперування, -ня, с. Очиниваніе перьевъ. Шейк.
Уратувати, -тую, -єш, гл. = урятувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАШЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.