Дереви́на, -ни, ж. 1) Отдѣльное дерево. Щоб було другою вірьовкою прив'язати ще кобилу до дерева!... Вже б таки деревини з корінням не вирвало. Неродюча деревина. Ум. Дереви́нка, дереви́ночка. Поїдь та й поїдь, діду, в ліс, вирубай мені деревинку та зроби колисочку. 2) соб. Деревья. Чи не треба б і там потроху деревину садити?
Знизувати, -зую, -єш, сов. в. знизати, -жу, -жеш, гл.
1) Снизывать, снизать. Знижи мені оце намисто.
2) Натыкать, наткнуть на что острое, пронзить. Возміте Байду, повісіте і на острий гак знижіте.
3) — плечима. Пожимать, пожать плечами.
Лихи́й, -а́, -е́ 1) Злой. Помер наш пан, почав молодий господарувати. І старий був недобрий, а сей такий лихий, що нехай Господь боронить! Лихий доброго попсує. Нещаслива година, як лиха родина. Лиха доля і під землею надибає. бути лихої во́лі, лихим духом дихати (на ко́го). Быть злымъ (на кого). І пан був лихої волі на його, і всі попи околичні хропли, сопли. На дитину лихим духом дише. буде лихий світ (кому́). Будетъ бѣда. Не сміла сказати... бо буде їй лихий світ. 2) Дурной, худой. Не можеш збути, як лихого шеляга. По ярмарку лихий торг. бути лихим на що. Быть плохимъ въ чемъ-либо. Лихий на шерсть. лихий на о́чі. Съ дурнымъ глазомъ. 3) Ветхій. Лихий сірячок. 4) Чортъ. Нехай його лихий візьме. Лихий їх зна, що там робили. Иногда: лихи́й-необачний. От, нахилився, а він, лихий-необачний (то б то чорт), взяв мене за бороду та й не пуска. к лихій матері! Къ чорту! 5) лихе́. Зло. Що годиться по суботах: добре робити, чи лихе робити? Романе! лихим живеши, литвином ореши. 6) лиха година. Несчастіе, бѣда, дурныя обстоятельства, бѣдствованіе. При добрій годині й чужі побратими; при лихій годині нема і родини. щоб тебе не минула лиха година! (Проклятіе). Буде тепер мені лиха година від моєї пані. 7) лиха напасть. Внезапное несчастье; болѣзнь. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. 8) лихі о́чі. Дурной глазъ, который, согласно народному повѣрью, есть у нѣкоторыхъ людей, могущихъ однимъ взглядомъ причинить какое-нибудь несчастіе, болѣзнь й даже смерть. Цур та пек, лихим очам! 9) лихий час. а) Неблагопріятное, несчастное время. б) Плохое расположеніе духа. В добрий час поговорити, а в лихий помовчати. Ум. лихе́нький, лихесенький. Єсть у мене коник вороненький, — перескоче ті чари лихенькі. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька, а к Різдву хоч сирова, аби нова. Ой хоть він (чоловік) був лихесенький, та на ввесь світ славнесенький.
Ма́мин, -на, -не. Маминъ. Я маминих (чобіт) не взував, бо без підків і пришов.
Наді́бочка, -ки, ж. Ум. отъ наді́бка.
Побігач, -ча, м. Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ.
Попередок, -дка, м. = попередень.
Сокове, -вого, с. Кислый куриный соусъ.
Удозвіль нар. Вдоволь. У мене воли удозвіль наїдяться.
Хатній, -я, -є. Комнатный, домашній, находящійся въ домѣ. Двері хатні. Хатня собака. Хатній поріг. Хатнього злодія не встережешся. Казала полюва миша хатній.