Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кацапеня

Кацапеня, -ня́ти, с. Великорусскій ребенокъ.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЦАПЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЦАПЕНЯ"
Бродисько, -ка, м. = брід 1. Вх. Лем. 394.
Гаптарь, -ря, м. Золотошвей.
Грубу́ля, -лі, ж. Толстуха. Мати грубуля, дочка товстуля, а син кучерявий. (Загадка: печь, огонь, дымъ). Ном., ст. 299, № 301.
Жу́йка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. H.-Волын. у.
Ма́тіхна, -ни, ж. = матінка. На тобі кошульку, моя матіхно. Мет. 177.
Одукований, -а, -е. Обученный, воспитанный. Та й що та панночка одукована робитиме в моїй мужицькій хаті. Шевч. (О. 1862. VI. 9).
Приліплювати, -люю, -єш, сов. в. приліпити, -плю́, -пиш, гл. Прилѣпливать, прилѣпить, приклеивать, приклеить. Одірвав клаптик бомажки і приліпив її лоєм до дна чарки. Ком. II. 8.
Реп'ях, -ха, м. 1) Раст. Aretium lappa, репейникъ. Причепився, як репях. Ном. № 2744. 2)польовий. Раст. Carduus nutans. ЗЮЗО. І. 174. Ум. реп'яшок.
Туршукуватий, -а, -е. . — ліс Молодой и густой лѣсъ. Шух. І. 18.
Хижацтво, -ва, с. Хищничество. К. XII. 87, 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЦАПЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.