Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кацапеня

Кацапеня, -ня́ти, с. Великорусскій ребенокъ.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЦАПЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЦАПЕНЯ"
Бжуніти, -ню́, -ниш, гл. Жужжать. Желех.
Відхвалюватися, -лююся, -єшся, гл. Грозиться. Cм. нахвалятися. Св. Л. 165.
Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче. Чуб. V. 280.
Їхавиця, -ці, ж. Ѣзда. Ум. їхавичка. Де під'їхать, де пішки, — хоч би погана їхавичка. Черном.
Косибав, -ва, м. = косарь 2. Вх. Лем. 427.
Облекшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить. Желех.
Огидлість, -лости, ж. = огидність.
Окопище, -ща, с. = окіп. Жидівське окопище, окописько. О. 1861. XI. Свид. 41.
Прокур, -ру, м. Неоплаченный акцизомъ спиртъ, утаенный отъ акцизу перекуръ. Камен. у.
Такса, -си, ж. Такса.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЦАПЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.