Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Гнений, -а, -е. Гнутый. Гнене полоззя.
2) Никуда не годный. Таке гнене, що хоч потінь.
Да́лебі́, да́лебі́г нар. Ей-ей, право. Далебі, що правда. Ой не смійся, дівчинонько, далебі не смійся! Я у тебе молодої отрути наївся. Ей, шануйся, кола хоч, бо далебі колись тмумно-здо-тло спишу на спині. А мої (діти) вже й геть то живучі. Такого їх, такого їх, що далебіг не знаю, що й діяти.
Замика́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. замкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Запираться, запереться. 2) Заключаться. Який Гнат тихий, а що у йому замикається. Чоловік, здається, нічого собі, але хто-й-зна, що в йому в середині замикається.
Мги́чка, -ки, ж. Мелкій дождь.
Налюдні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Увеличиться населенію. 2) Сдѣлаться похожимъ на человѣка. Хлопець змалку був злодійкуватий, а як пішов межи людей, то і налюднів.
Обмахорити, -рю, -риш, гл. = обмахлярувати. Він мене зовсім обмахорив.
Риндач, -ча, м. Волъ съ кудрявой шерстью на лбу. Cм. ринґач.
Хоснувати, -ную, -єш, гл. = хіснувати.
Черешник, -ка, м. Черешневая заросль. Цвинтар заріс черешником.
