Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

квакати

Квакати, -каю, -єш, гл. 1) Квакать (о лягушкѣ). Сіла жаба та й квакає. Кв. 2)ква́чу, ква́чеш. Крякать (объ уткѣ). Заріж, сину, качурину, — нехай кача́ ква́че. Чуб. V. 883. 3) Говорить (выраженіе презрительное). Годі, годі, квакати! — кажуть кармазини. — Побачимо ось, чия візьме. К. ЧР. 298.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВАКАТИ"
Вутка, -ки, ж. = утка. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Мет. 86. Ум. вутінка, вуточка. Летять одинадцять вутінок. Чуб. II. 19.
Дум, -му, м. Мысли. Думу, думу в його було, як того шуму на морі, та все об дівчині. МВ. (О. 1862. І. 76). Чого се ти все думаєш? Коли вже ти перестанеш того думу? МВ. (О. 1862. І. 97). Не прийде мі на дум. Вх. Уг. 237.
Загні́тиця, -ці, ж. Болѣзнь ногтя, ногтоѣда.
Збре́склий, -а, -е. О молокѣ: начинающій киснуть. Вх. Лем. 418.
Зрубина, -ни, ж. Одна пластина въ колодезномъ срубѣ. Харьк. у.
Креснути 1, -сну, -неш, гл. Таять. Крига почина креснути.
Наймитчу́к, -ка́, м. Нанятый для услугъ мальчикъ. Послав наймитчука по горілку. Черк. у.
На́падь, -ді, ж. = нападок.
Ниньки нар. = нині. Ниньки живеш, а завтра гниєш. Ном. № 8262.
Украй нар. 1) По окраинѣ, мимо, возлѣ. Їхала пані вкрай города. Ном. заг. № 130. 2) Окончательно, совсѣмъ, совершенно. Ой помалу-малу, мій таточку, грай та не врази мого ти серденька вкрай. ЗОЮР. I. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.