Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

квакати

Квакати, -каю, -єш, гл. 1) Квакать (о лягушкѣ). Сіла жаба та й квакає. Кв. 2)ква́чу, ква́чеш. Крякать (объ уткѣ). Заріж, сину, качурину, — нехай кача́ ква́че. Чуб. V. 883. 3) Говорить (выраженіе презрительное). Годі, годі, квакати! — кажуть кармазини. — Побачимо ось, чия візьме. К. ЧР. 298.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВАКАТИ"
Доро́блювати, -люю, -єш, гл. = доробляти.
Запа́ла, -ли, ж. Поношеніе, позоръ. Нігде о кобітах з позору не судіте, пам'ятайте, що ви їх діти. Бо очерниш маму, жінку і дитину і не здоймиш запали з них до згину. Чуб. II. 557.
Мелу́н, -на́, м. Болтунъ, пустомеля. утнути мелуна. Солгать. Ном. № 6930.
Нерівний, -а, -е. Неравный.
Повизволяти, -ля́ю, -єш, гл. Освободить (многихъ). З неволі престрашенної нас повизволяла. К. МБ. III. 249.
Прищурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. прищуритися, -рюся, -ришся, гл. = прищулюватися, прищулитися. Прищурюсь собі в куточку. Мир. ХРВ. 398.
Промашка, -ки, ж. Значительное разстояніе для прохожденія, большая проходка. До Василькова звідсіль добра промашка. Рк. Левиц.
П'ятиголовий, -а, -е. Пятиглавый. Знає ту... п'ятиголову.... церкву. К. ЧР. 81.
Чірхавий, -а, -е. Шершавый, шероховатый. Фр. (Желех.).
Шкарадний, -а, -е. Гадкій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.