Джирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать. А голос такий у його був, як з бочки, аж вікна джирчать.
До́льній, -я, -є. Нижній. Рад я жить над горою, кину дольню персть.
Досі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Додергать. 2) Достать, добыть. А що, синку, досіпав де грошенят? — Досіпаєш!... таке тепер і стало!
Переривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. перерити, -рию, -єш, гл. Перерывать, перерыть, перекапывать, перекопать. Мої стежки псують, переривають.
Плетюх, -ха, м. Раст. Lycium barbarum.
Позализувати, -зую, -єш, гл. Зализать (во множествѣ).
Ростовпити, -плю, -пиш, гл. Раздвинуть толпу. Пропустімо ясних панів — сказав Тарас Сурмач, да й ростовпив своїх гостей. Розступились і дали проїхати.
Труповий, -а, -е. Трупный; наполненный трупами. Та могила труповая.
Уподовж нар. Вдоль, въ длину. Коли не навчила, як упоперек полу лежало, а тоді вже не навчиш, як уподовж полу.
Цвітний, -а, -е. 1) Цвѣтной. Давній пан польський носив цвітні чоботи-сап'янці. 2) = вербний. Цвітна неділя.
