Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каятися

Каятися, -ка́юся, -єшся, гл. 1) Каяться. Вони проповідували, щоб каялись. Єв. Мр. VI. 12. Роскажи людям... нехай пам'ятають на праведний суд Божий, бо вже мученик Іван у Київі, в печерах, по шию в землі стоїть; а як увійде зовсім у землю, тогді ніколи буде каяться. ЗОЮР. 2) Раскаиваться, сожалѣть о сдѣланномъ. Не потурай їй, жінко, бо каятися будеш. МВ. Не кайся, рано вставши, молодо оженившись. Ном. 3) Каятися на кому. Перестать грѣшить при видѣ наказанія, постигшаго за грѣхи кого-либо. Ном. № 3910.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЯТИСЯ"
Азія́цький. 1) Азіатскій. К. Кр. 28. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. К. ХІІ. 130. 2) Варварскій, жестокій.
Віддаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. віддалити, -лю, -лиш, гл. Отдалять, отдалить, удалять, удалить. Бог віку прибавив, а від смерти оддалив. Ном. № 13920.
Жлукта́ння, -ня, с. Питье воды съ жадностью.
Історичній, -я, -є. Историческій. Велика історична робота. О. 1861. І. 319. Книги історичні. K. Гр. Кв. XIII. Хто ж із них прозирнув глибше в історичню правду? К. ХП. 40.
Наду́дкуватий, -а, -е. Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий. Мил. 105.
Наполу́мити, -млю, -миш, гл. Убѣдить, уговорить. Я зовсім не хтів його позивати, та Грицько як зачав, як зачав, та таки наполумив мене позиватись. Кіевск. у. Не хтілось їхати у Київ, але батько наполумив мене, — бач, тепер заробітки добрі під льодом. Кіевск. у.
Перепона, -ни, ж. Препона, препятствіе. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони. Мир. Пов. II. 41. Його не лякала жадна перепона. Левиц. Пов. 176.
Сивуха, -хи, ж. Сивуха. Маркев. 140. Пили на радощах сивуху. Котл.
Тибель, -бля, м. Деревянный гвоздь. Вас. 149. Шух. І. 88. Рудч. Чп. 249. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають. Грин. І. 220.  
Убіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. убілити, -лю, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Ще полотна не вбілила. Г. Барв. 312. Біле моя, біле, тонка біла, як я тебе убілила. Мет. 313.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.