Зашмо́ргувати, -гую, -єш, сов. в. зашморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Затягивать, затянуть (петлю и пр.). Зашморгни калитку. Зашморгнув на шиї він аркан.
Косиня I, -ні́, ж. Кривая линія, кривизна. Наша межа йде рівно, а далі косинею, а від косині знов рівно.
Кусок, -ска, м. Кусокъ. Бог дав роток, дасть і кусок. Як хліба край, так і в хліві рай; а як хліба ні куска, так і в горниці туска. Ви мене хліба куском тепер дорікаєте. Сала кусок положила на кружечку. Но о сахарѣ, соли, льдѣ, говорится не кусок, а грудка. Ум. кусочок. Кусочок з воловий носочок та м'якушки з шапку. Кинь ці собаці кусочок хліба, то і вона буде за нами йти.
Оббурдюжитися, -жуся, -жишся, гл. Упасть съ высоты. Оббурдюжився, аж земля репнула.
Омивати, -ва́ю, -єш, сов. в. омити, -мию, -єш, гл. = обмивати, обмити.
Панотець, -тця́, м.
1) Отецъ. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки; отсе мені панотець покупив, щоб хороший молодець полюбив.
2) Священникъ. Панотець глянув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у манастир.
2) Хозяинъ, господинъ, сударь, титулъ старыхъ уважаемыхъ людей. Ум. панотченько.
Петрущаний, -а, -е. Петрушечный.
Розвірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. розверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать что либо на себѣ намотанное. Висока... все розвірчувалась (з вуалю) та чепурилась.
Світок, -тка, м. Ум. отъ світ.
Строкатий, -а, -е. 1) Пестрый.
2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив.
3) Капризный. В душі своїй була строката.
