Задріботі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Быстро заговорить, засыпать скороговоркой. Я не хочу нічого знати, слухати, бачити! — задріботіла пані. 2) Засеменить (ногами). А хлопці, взявшись у боки, задріботять ногами, то вдарять тропака.
Коркобець, -бця́, м. Радуга.
Котуляти, -ля́ю, -єш, гл. = кутуля́ти.
Мандрува́ти, -рую, -єш, гл. 1) Странствовать, путешествовать, ѣздить. Де то моя Катерина з Івасем мандрує? Я гадаю мандрувати. 2) Отправляться, ѣхать, уходить. Ой не плачте ви, карії очі, од роду мандруючи. Сватай мене, Марку, чи не оддасть мати. Як не оддасть мати, будем мандрувати.
Моко́тя, -ті, ж. = мокоти́ря. Стрига-мокотя. Гиря-мокотя сидить моркотя.
Незнарошно нар. Безъ умысла, ненарочно.
Підпарити, -ся. Cм. підпарювати, -ся.
Похвоськати, -каю, -єш, гл. Постегать (прутомъ, кнутомъ).
Сниця, -ці, ж. Сница, часть экипажа, куда вкладывается дышло.
Убування, -ня, с.
1) Обуваніе.
2) Обувь.
3) Убываніе. Ум. обуваннячко. Ні по чому не спізнаю (милу), лем по вбуваннячку.
