Виляпати, -паю, -єш, гл. Забрызгать грязью.
Охітниця, -ці, ж. Охотница. Юлиця — охітниця, та до сліз доводить.
Повідгороджувати, -джую, -єш, гл. Отгородить (во множествѣ). Повідгороджували свої городи.
Повощити, -щу́, -щи́ш, гл. Натереть воскомъ. Треба повощити нитки.
Призвичаювання, -ня, с. Пріученіе. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось... призвичаювання.
Промовити, -ся. Cм. промовляти, -ся.
Твердий, -а, -е. 1) Твердый.
2) Крѣпкій. Дзеркало ясне з твердої сталі. Благословіть дітей своїх твердими руками. Щоби він пошукав меду та твердого. Твердий жаль. Твердий сон.
3) Суровый, жестокій. Тверду війну будемо мати. Тверда зіма. Ум. тверденький, твердесенький. Такий, рибцю, тверденький жаль.
Туптати, -пчу, -чеш, гл. Топтаться, ходить взадъ и впередъ. Я, прийшовши із дороги, тупчу коло хати.
Цвіркати, -каю, -єш, гл.
1) = цвірчати. Птах цвіркат.
2) Плевать сквозь зубы.
3) Чѣмъ либо досаждать. То та гадина мені в очі цвіркає.
Шевчик, -ка, м. Ум. отъ швець.
