Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личкувати

Личкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Маскировать; скрывать недостатки; прикрывать. Чи й на споді ж такі ягоди, як ото зверху? — А то ж хиба б личкувала? Харьк. Як не личкували льону, то купимо; ось наберіть з-під споду, чи такий буде, як і зверху, гарний. Изюм. у. 2) Выглаживать поверхность (мельничнаго жернова). Личкує каміння мірошник. Канев. у. 3) Подбирать вещи лицомъ, лучшее къ лучшему.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧКУВАТИ"
Гнізденце, -ця, с. = гніздо. Бусьок і бусьчиха увили собі гнізденце. Фр. Пр. 128.
Здрабисува́ти, -су́ю, -єш, гл. Изрыть. Кури увесь мій город здрабисували. Черк. у.
Капаран, -на, м. Родъ верхней козацкой (у задунайскихъ сѣчевиковъ) одежды съ откидными рукавами. А він (кошовий Гладкий) у штанях широких, у шапці смушевій, капаран на йому з чотирма рукавами. К. С. 1883. II. 285.
Позагоювати, -го́юю, -єш, гл. Заживить, залѣчить (раны).
Поручча, -чів, м. мн. Перила. Камен. у.
Працювання, -ня, с. Трудъ. К. ЦН. 175,
Стрілецтво, -ва, с. Охота (ружейная), охотничій промыселъ. Шух. І. 229. Три стрільчики молоденькі з стрилецтва да йшли. Федьк. III. 163.
Фиркати, -каю, -єш, гл. Лягать, брыкаться. Шух. І. 53.
Цябро, -ра, с. Кусокъ дерева, выдолбленный въ видѣ тарелки, родъ большой дерев. тарелки (для хлѣба, для рѣзанья арбузовъ и пр.). Кобеляц. у.
Шелюжина, -ни, ж. Прутъ изъ тальника. ЗЮЗО. I. 134. Нехай лоза-шелюжина згинається нижче. Щог. В. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.