Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личкувати

Личкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Маскировать; скрывать недостатки; прикрывать. Чи й на споді ж такі ягоди, як ото зверху? — А то ж хиба б личкувала? Харьк. Як не личкували льону, то купимо; ось наберіть з-під споду, чи такий буде, як і зверху, гарний. Изюм. у. 2) Выглаживать поверхность (мельничнаго жернова). Личкує каміння мірошник. Канев. у. 3) Подбирать вещи лицомъ, лучшее къ лучшему.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧКУВАТИ"
Глоїна, -ни, ж. = гліг = глід.
Жоло́бчастий, -а, -е. Желобчатый, въ видѣ желобка. Жолобчасте долото.
Кривенький и кривесенький, -а, -е, Ум. отъ кривий.
Ло́вко нар. Хорошо; красиво.
Побештати, -таю, -єш, гл. Выругать, выбранить (многихъ).
Постелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. постелитися, -люся, -лешся, гл. 1) Стлать, постлать постель. А він уліз у мішок, то постелився і вкрився. Ном. № 1308. 2) Разстилаться, разослаться. Ой через межу горошок та постелився. Мет. 82. 3) Ложиться, лечь. Сон голову похиляє, Івасенко коникові по гриві ся постеляє. Гол. І. 11.
Потужний, -а, -е. Могучій, мощный, сильный. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52. Потужна вода йшла. Кролев. у. Учора раб, сьогодні царь потужний. К. ЦН. 293.
Примовляння, -ня, с. 1) = приказування. 2) = примова. Гол. IV. 539. Грин. II. 317.
Стебелечко, -ка, с. Ум. отъ стебло.
Удержування, -ня, с. Удерживаніе, сдерживаніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.