Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личкувати

Личкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Маскировать; скрывать недостатки; прикрывать. Чи й на споді ж такі ягоди, як ото зверху? — А то ж хиба б личкувала? Харьк. Як не личкували льону, то купимо; ось наберіть з-під споду, чи такий буде, як і зверху, гарний. Изюм. у. 2) Выглаживать поверхность (мельничнаго жернова). Личкує каміння мірошник. Канев. у. 3) Подбирать вещи лицомъ, лучшее къ лучшему.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧКУВАТИ"
Блисконути, -ну́, -не́ш, гл. Сверкнуть сильно. Грім як грякне, а блискавка як блисконе! Полт. Як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним — ми вже з паніматкою ледві дишемо. МВ. ІІ. 76.
Волот, -та,, м. Колосъ, метелка проса или овса. Як миша їсть волот, так буде хліб дорог. Ном. № 313. Ум. Волото́к.
Зацарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Зацарствовать.
Обточувати, -чую, -єш, сов. в. обточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Обтачивать, обточить. Токарь обточив ніжку. 2) Очистить на решетѣ. Обточи жито, бо з горошком. 3) = оточи́ти. Рейментарь вколо Луг обточив. Гол. І. 16.
Позмішувати, -шую, -єш, гл. Смѣшать (во множествѣ).
Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу. Канев. у.
Трембітанник, -ка, м. Музыкантъ, играющій на трембіті. Шух. І. 29. II. 72.
Увершитися, -шуся, -шишся, гл. Кончиться.
Хвойличник, -ка, м. = хвилівник. ЗЮЗО. І. 113.
Чотирьохскладовий, -а, -е. Четырехсложный. Чотирьохскладові слова. О. 1862. I. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.