Бандурчина, -ни, ж. = бандурчанка.
Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Вервечка курей.
Герць, -ця, м. = герець.
Гугни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) = Гугнявіти. Щось гугнить, ніяк його і не второпаєш, що він верзе. Угу, гугнить ворона. 2) Не ясно звучать. Десь далеко гугнив охотничий ріг.
Копистка, -ки, ж. 1) Веселка, деревянная лопатка для мѣшаніи тѣста. 2) Лопаточка. 3) Презрительно — о плохомъ оружіи: шпагѣ, саблѣ. На дуель! Вихопивши свою копістку, ну нею вихрить чоловікові. Соснові копистки стругали і до боків поначепляли (о каррикатурномъ вооруженіи). Ум. кописточка. Руки як кописточки.
Наскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать многихъ. Гультайства силу наскликав.
Передовництво, -ва, с. 1) Начальствованіе, предводительствованіе. 2) соб. Начальство, лица предводительствующія, идущіе впереди. Величчя української нації явне з того, що, зоставшись без церковнього, політичнього, воїнського і наукового передовництва, спромоглась вона видати з себе самобутню літературу.
Потугонька, -ки, ж. Ум. отъ потуга.
Хиза, -зи, ж. = охиза.
Цвонястий, -а, -е. О колесѣ: съ составнымъ ободомъ. Цвонясті колеса.
