Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

квакання

Квакання, -ня, с. Кваканье.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВАКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВАКАННЯ"
Винести, -ся. Cм. виносити, -ся.
Воріщинка, -ки, ж. Раст. Latus corniculatus. Вх. Пч. І. 11.
Жалі́ння Ii, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» МВ. ІІ. 181. 2) Жалоба. Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає. Кв.
Лиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. Любезничать, ухаживать. І лицявся то з тією, то з другою любо. Шевч. 473.
Мусува́ння, -ня, с. 1) Измышленіе, придумываніе. 2) Броженіе.
Невстид, -ду, м. Безстыдство.
Різьбярство, -ва, с. Искусство рѣзчика. Шух. І. 292.
Росклеювати, -юю, -єш, сов. в. росклеїти, -клею, -їш, гл. Расклеивать, расклеить, отклеить.
Староство, -ва, с. 1) Область, управляемая старостой. ЗОЮР. І. 105. 2) Должность старосты.
Стота, -ти, ж. = істота.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВАКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.