Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

квакання

Квакання, -ня, с. Кваканье.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВАКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВАКАННЯ"
Відбірний, -а, -е. = добірний. Та й усе женці та й одбірнії. АД. I. 79.
Ворітка, -ток, мн. ум. отъ ворота.
Вражий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій, діавольскій. Чи ви пани, чи ви ляхи, а ми запорожці: пам'ятайте, вражі сини, шо ми вам не хлопці. Ном. № 12510. Було б тобі, вражий сину, нас трьох не кохати. Мет. 103., Ув. враженний. Е, враженний сину! Черк. у.
До-Обі́д нар. До обѣда. До-обід ложка, а після обід не треба. Ном.
Досмо́лювати, -люю, -єш, сов. в. досмоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Досмаливать, досмолить.
Заклика́льник, -ка, м. Зовущій, зазывающій.
Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць. Вх. Лем. 424.
Кушпелити, -лю, -лиш, гл. 1) Пылить 2) Дымить. А він як запале ту гаспидську шпарку та все кушпелить, усе кушпелить, усе смале. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Порозсіюватися, -сіюємося, -єтеся, гл. Разсѣяться (во множествѣ).
Поцокатися, -каюся, -єшся, гл. Ударять одно объ другое, почокаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВАКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.