Вилуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вилупитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Выйти изъ яйца. Як вилупляться гусята або каченята, то, щоб здорові росли, гніздо і шкалярущу виносять на воду.
2) Родиться, выйти (презрительно). Жав уродитися чоловік, та вилупивсь чорт.
Випарубок, -бка, м. Подростокъ.
Заполіти́ти, -таю, -єш, гл. Залетать впередъ; забѣгать мысленно впередъ. Чи їстимете... — Ні, ні! — А що ж я вам даю хиба? — Та я знаю що. — А що? — Молоко. — Еге, мовляли! Яблуко даю! — То давайте, їстиму! — То-то! не заполітайте ж ніколи!
Моркови́й, -а, -е. = моркв'яний.
Ніде 2 нар. Нигдѣ. Хоч голий біжи, то ніде нема нікого.
Проліс, -су, м. = праліс. За лісом, за пролісом золота діжа сходить.
Служанець, -нця, м. Служитель. Великі пани не боронили своїм служанцям дивитися на їх бенкети і ігрища.
Солище, -ща, с. У гуцул, пастуховъ: мѣсто, гдѣ даютъ скоту соль.
Стоокий, -а, -е. Имѣющій сто глазъ. Стоока наче вона була, все бачила.
Хамник, -ка, м. = хабник.
