Безліч II, -чі, ж. Множество, безчисленное множество. Літа його — безліченная безліч. От і лічи таку безліч! Як нам назвати ту безліч усяких мук, що в нас приймали мученики й мучениці за своє рідне слово?
Дерю́га, -ги, ж. = Дерга. Пропила дерюгу на Мусійову наругу, а Мусій кучеряв та дерюгу викупляв.
Зімовни́к, -ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу.
Зіпну́тися, -пнуся, -не́шся, гл. = сп'ястися. Учора собака зіп'явся, хапнув хліб. Дитина на селі — поміч. Аби зіп'ялось на нот, — зараз у поле.
Лірви́ст, -та, м. = лірник. Дуже гарний лірвист.
Начерк, -ку, м. Набросокъ. Тут уже критика вбачав начерк літератури поважнійшої.
Подесьбіч нар. Одесную, по правую сторону.
Постіл, -тола, м. 1) Родъ обуви, кожаный лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. 6) Въ другихъ мѣстностяхъ такъ называется и лапоть изъ лыка, также изъ лозы, вербы. На козакові постоли в'язові. Куди ти вбрався на стіл з постолами? Нахилилася під стіл, найшла чобіт і постіл; слава Богу, що найшла, убулася та й пішла. постоло́м добро́ возять, носять, — обычное шуточное окончаніе сказокъ. Оце ж і вся (казка), — живуть і хліб жують, і постолом добро, возять. 2) Металлическая обивка на концѣ чего либо, напр. песта въ толчеѣ. деревянной лопатки конца ружейнаго приклада. 3) Металлическая обивка дна углубленія толчеи, въ которое падаетъ пестъ. Cм. ступа 3. 4) Часть плуга = леміш. 5) Подножка въ токарномъ станкѣ. Cм. токарня. 6) Названіе вола съ широкими копытами. Ум. постоле́ць, постолик. Ув. постоли́ще. Вербові постолища.
Угіль, гля, м. = вугіль. Ум. угілець.
Холоднішати, -шаю, -єш, гл. Становиться холоднѣе. А на дворі все холоднішає, так наче не к Великодню, а к Різдву йдеться.
