Бачко, -ка, м. Имя собаки. Дві собаки: чуйко і бачко.
Віднога, -ги, ж.
1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Дуб був високий, а на дубі три одноги були.
2) Рукавъ рѣки.
3) Отрогъ горы.
Гадинонька, -ки, ж. Ум. отъ гадина.
Глуп, -па, -пе = глупий. Хто скуп, собі не глуп.
Мі́зкатися, -каюся, -єшся, гл. = мизкатися 2. Чи з ким иншим мізкаєшся з нудьги, та з похмілля.
Нава́жувати, -жую, -єш, сов. в. нава́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить. Наважили чумаченьки та три вози соли. 2) Налегать, налечь. А як наважу, двері виважу. Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш. 3) Рѣшать, рѣшить. Майорша здавна вже наважила такому не суперечити. Наважили злі вороги утопити мою душу. Коли вже ти (вовк) наважив мене їсти, то починай мене з хвоста. 4) Научать, научить, наставлять, наставить. Другого дня пішли панам поклонитись... Пани такі якісь сердиті; а горді — аж надимаються. «Будь покірна» — наважують, — «та до роботи панської щира». 5) — руку. Набивать, набить руку, пріучаться пріучиться. Тільки наважиш руку до якої роботи (на заводі), а він тебе взяв та й на друге місце переставив, — от знов починай наважувати руку.
Підсукати Cм. підсукувати.
Словутиця, -ці, м. = славута. О, мій Словутицю преславний.
Сошечка, -ки, ж. Ум. отъ соха.
Учистити, -щу, -стиш, гл.
1) Хватить, съ силой что сдѣлать. Було деколи і апостола вчистить, а на криласі як потягне горою, то й дяків не чуть. А ну-те ж! учистьте запорозького козака. Як учистить гряд!
2) Ударить. А баран як розженеться, як вчистить у лоб.
