Вертати, -та́ю, -єш, сов. в. верну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Возвращать, возвратить, вернуть. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Верни моє, візьми своє. Верни, верни, милий Боже, моє дівування.
2) Возвратиться. Я ждатиму, доки вони не вернуть з міста.
3) Поворачивать, заворачивать. Туди мою головоньку що вечора верне. Гей, верни, Касяне, круто. Куди не верни, наткнешся на тин.
4) Выворачивать, выворотить, воротить, съ силой двигаться впередъ. Де ся взялася да із моря синя хвиля: верне да верне всяку рибу ізо дна. Правда зі дна моря верне. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем. Як узяв скот вернути із того яйця: верне та й верне.
5) Сваливать, свалить, сбрасывать, сбросить. Пшенишне, гречишне — верни вмісто.
Віднова, -ви, ж. Обновленіе.
За́хист, -ту, м. 1) Мѣсто, защищенное отъ вѣтра; пріютъ, пристанище. Да як же мені зійти з сюю села? Де мені знайти той захист? Гори, що роблять кораблям захист од бурі. Нема чоловікові захисту на широкому степу. 2) Защита, покровительство. Посередник... повинен бути захистом для крепаків, боронити їх. Ум. за́хисток, за́хисточок.
Насмикувати, -кую, -єш, сов. в. насмикати, -каю, -єш, гл. Надергивать, надергать. Ворона напряде, сорока насмиче.
Об'їдати, -да́ю, -єш, сов. в. об'ї́сти, -ї́м, -їси, гл. Объѣдать, объѣсть.
Свекрівонька, -ки, ж. Ум. отъ свекруха.
Свинарювати, -рюю, -єш, гл. Быть свинопасомъ. Тобі, дружко, не дружкувати, тобі, дружко, свинарювати, з довгою ломакою, з чорною собакою.
Тямувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Имѣть способность.
2) Помнить.
Честень, -ня, м. Памятникъ, монументъ. Встрѣчено только у Кулиша. Хто чесно привітав твій честень мармуровий?
Шлюбити, -блю, -биш, гл. = шлюбувати. Возьми сі тую, котру вірно любиш, що перед Богом і людьми шлюбиш.
