каченя
Каченя, -ня́ти, с. Утенокъ. Роспалався, як жаба до каченяти. Білії гуси потішаються на воду з гори, а чорно-рябі каченята, крякаючи, у двір садком беруться. Ум. каченятко, каченяточко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 228.
Том 2, ст. 228.