Вихитати Cм. вихитувати.
Відстерегтися, (речися), -жуся, -жешся, гл. Быть на сторожѣ.
Гайвороня, -няти, с. Граченокъ.
Заворкота́ти, -чу́, -чеш, гл. Замурлыкать. Не ззість пес, поки не поваля, а кіт, поки не заворкоче.
Замо́жний, -а, -е. Зажиточный, состоятельный. Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб. Зізвав к собі панів вельможних, старих, чиновних і заможних. Ум. заможненький. Заможненька була дівчина.
Приказ, -зу, м. Приказъ. Біда не знає приказу.
Пробувалий, -а, -е. Бывалый, опытный. Пробувалий чоловік Стах.
Спрозоритися, -рюся, -ришся, гл. Быть испорченнымъ взглядомъ, сглаженнымъ.
Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл.
1) Тыкать, втыкать.
2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче.
3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. То це він на батька тикав?
Хтивість, -вости, ж. Жадность, алчность. Скілько опісля розлито на Вкраїні крови через Іванцеве лукавство да через неситу хтивость московських воєвод.
