Відхрещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. відхреститися, -щуся, -стишся, гл. Открещиваться, откреститься. Відхрестишся від дідька, а збудешся гріха. Від смерти а ні відхреститися, а ні відмолитися. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас.
Грезе́т, -ту, м. Парча, глазетъ. Глянь на себе: вся в перлах.... грезеті, в оксамиті.
Дубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Коченѣть отъ холода.
Жалісли́вець, -вця, м. = жалібник. Найдуть люде, найдуть жалісливці і поховають як слід.
Лайливий, -а, -е. 1) Бранный. Дух вискочив в словах лайливих. 2) Любящій ругаться, бранчивый. Там — ратуй Боже — який пан лайливий!
Місти́тися, -щуся, -стишся, гл. Помѣщаться. Та нічого поститись, коли єсть ігде міститись.
Повставати I, -таємо́, -єте́, гл. Встать (во множествѣ). Старі діди стояли повстававши. Ото гарненько повстававши, помолились до церкви Богу. Вранці Бог, св. Петро і св. Миколай повставали.
2) Высадиться. На землю з човнів повстававши, спитавсь, чи є що їсти їм.
Продовжуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. продовжитися, -жуся, -жишся, гл. Длиться. Літа ж мої молодії, літа молоденькі!... Як дасть Господь лиху долю, то покоротіться, а як буде добра доля, ой то продовжіться.
Хваска, -ки, ж. = фаска. Ум. хвасочка.
Хрунь, -ня, м. 1) Эпитетъ свиньи. 2) Въ Галиціи: избиратель, продающій свой голосъ.
