Осітняг, -гу и осітня́к, -ку, м. Растенія: а) Ситникъ, Juncus. б) Butomus umbellatus. L.
Підпоясниця, -ці, ж. Родъ писанки.
Подвійний, -а, -е. Двойной. Подвійне скло. Подвійні вікна.
Позолотіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться похожимъ на золото, пріобрѣсть цвѣтъ золота, пожелтѣть. Колос позолотів
Почервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться краснымъ, покраснѣть. Вона як жар почервоніє.
Приструнник, -ка, м. Въ струнномъ инструментѣ: мѣсто, гдѣ прикрѣплены и начинаются струны.
Рана, -ни, ж. Рана. Од милого пана не болить і рана. Рана загоїться, але зле слово ніколи. Ум. ранка, ранонька, райочка. Ой хто ж тобі раноньки промиє?
Розлучення, розлучі́ння, -ня, с. Отдѣленіе своего скота изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Полонинка веселая лиш, до розлученя, а як пішла худібонька, она засмучена.
Уберечи, -режу, -жеш, гл. = уберегти.
Шляхівщина, -ни, ж. Сѣно, солома или зерно, падающіе съ воза при перевозкѣ. Там хтось віз ячмінь і такий ячмінь великий, а в копиці скошений; що ж? Скрізь по дорозі шляхівщина, така шляхівщина, що аж жаль бере, як подивишся.
