Бренькати, -каю, -єш, гл.
1) = бринькати.
2) = брехню завдавати.
Важений, -а, -е. 1) Взвѣшенный. 2) Выдаваемый по вѣсу. А щоб ніхто не діждав, щоб я важений хліб їла.
Дебе́льшати, -шаю, -єш, гл. Толстѣть.
Котя, -тя́ти, с.
1) Котенокъ.
2) Употребляется, какъ ласкательное слово для дѣтей: Цить, котю, цить! — каже мати, втираючи сльози дитині.
Оббутися, -будуся, -дешся, гл. Привыкнуть, освоиться. Оббулась у хаті.
Перейматися, -маюся, -єшся, сов. в. перейнятися и переня́тися, -йму́ся, -мешся, гл.
1) Прерываться, прерваться, прекращаться, прекратиться. Дощ перенявся.
2) Проникаться, проникнуться чѣмъ.
Печера, -ри, ж. Пещера. Живуть вони по ямах, по байраках, між скелями в печерах сумовитих.
2) Подмывъ въ рѣкѣ подъ берегомъ, нора въ берегу. Раки живуть по печерах.
Підперізувати, -зую, -єш, сов. в. підперезати, -жу, -жеш, гл. Подпоясывать, подпоясать. Підпережи хлопця. Мати Юрася родила, місяцем обгородила, сонечком підперезала.
Посідати II, -да́ю, -єш, сов. в. посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Одолѣвать, одолѣть. Той з цеї сторони, а той з тієї (Карл та Мазепа), — посідають Полтаву. Палій посів того лицера, зв'язав його віжками. 2) Завладѣвать, завладѣть чѣмъ. Не думав я, що ти посядеш мою худобу. Думав худобу Хрущеву посісти.
Стовб, -ба, м. = стовп. Стовб, а до стовба кінь прив'язаний.
