Бородань, -ня, м. Бородачъ.
Верхи нар. Верхомъ. Наганяє його верхи на коні пан. Климець сів верхи, пробіг скільки там.
Гончари́ще и ганчари́ще, -ща, м. Ув. отъ гончарь.
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Муде́рний, муде́рський, -а, -е. Искусный.
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. Ум. невіронька.
Пиріяка, -ки, м. Ув. отъ пирій.
Покрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить. Увіходить Байда з побратимами і иншими козаками, всі покрівавлені.
Розіпнути, -ну, -неш, гл. = розіпясти.
Слати I, -шлю, -шлеш, гл. Слать, посылать. Листи писати, до милої слати. До царівни б рада слать старости.
