Боляк, -ка, м. = болячка 2. Болік як кулак. Обметало го боліками.
Ди́хальце, -ця, с. Ум. отъ дихало.
Доле́гливий, -а, -е. Донимающій, настойчивый. Cм. долігливий.
Жура́х, -ха, м. Испорченное жу́ра. Cм. журашин.
Мірко́ваний, -а, -е. Умѣренный, воздержанный.
Огнекрилатий, -а, -е. Съ огненными крыльями. Дракон огнекрилатий. Як смерти бурний дух огнекрилатий.
Скепкувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать пакость въ насмѣшку? Москаль проклятії так зробив їм да такую капость скепкував.
Тупцювання, -ня, с.
1) Топаніе, отупаніе.
2) — коло кого. Ухаживаніе хлопоты.
Ціпкати, -каю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ, нѣкот. птичкахъ).
Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.