Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати.
Важучий, -а, -е. Очень тяжелый, тяжеловѣсный. Та хай їм лиха година, оцим грошім! які ж бо вони важучі. Мушкет важучий.
Гусь IІ, -сі, ж. 1) Гусыня. Аж там пливе гусь: Помагай-біг, біла гусь! Мудрий мудрець гуссю ореть. (Загадка: письмо). Чаше употребляется во мн. ч.: гу́си — гуси, самки и самцы. Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. 2) мн. гу́си. Родъ игры. 3) Гусе́й підпуска́ти. Врать, пускать сплетню. Ум. Гу́сонька. Всі гусоньки на став полетіли.
Жи́рний, -а, -е. Откормленный, жирный. Диво, що жирний бик до роботи привик Ум. жирне́нький.
Поснутися, снемо́ся, -нете́ся, гл. = поснути. Я думала, що ви поснулись, аж воно й ні.
Почитувати, -тую, -єш, гл. Читать. Книжки німецькі так як справжні німці почитували. Почитували в церкві, що війна буде. А батюшка почитує да все кадить... по церкві.
Сторожка, -ки, ж. = залевчник.
Таланити, -нить, гл. безл. Удаваться. Мені не таланить.
Тонко нар. Тонко. Де тонко, там і рветься. Ум. тоненько, тонесенько, тонічко. Та пряди кужель тонесенько.
Церковний, -а, -е. Церковный. Вдарено в церковного дзвона. го́лий, як церко́вна миш. Крайній бѣднякъ.
