Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каянський

Каянський, -а, -е. Первоначально: принадлежащій Каину, но теперь употребляется просто какъ бранное слово: мовчи, відьмо, — каянська ти дочка! О томъ, что вѣдьмы — изъ семьи Каина — см. нар. разсказъ въ «Черниг. Губ. Вѣдомостяхъ». 1853, стр. 388.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЯНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЯНСЬКИЙ"
Бубнарь, -ря, м. Музыкантъ на бубнѣ. Cм. бубнарити. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Велик, -ка, -ке = великий Велик пень, та дурень. Ном. № 6341.
Відрадність, -ности, ж. = відрадість. Не маю я відрадности від свого нелюба. Чуб. V. 361.
Вісний, -а, -е. Осевой. вісний ніж. = вісник. Желех. Шух. І. 249.
Заорандува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Заарендовать, взять въ аренду. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі торги заорандували. АД. II. 21.
Клапан, -на, м. 1) Клапанъ. Внизу дудочки прироблюються два клапани, котрі одкриваються і зачиняються. Ком. І. 70. 2) = клап і. Гол. Од. 22.
Перепадистий, -а, -е. Непостоянный, перемѣнчивый. Перепадиста зіма: то сніг, то дощ.
Посновиґати, -гаю, -єш, гл. Посновать, пошататься. Свиня у панський двір залізла, посновиґала там. Гліб. 39.
Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
Стіб, -бу, м. Стежокъ. Шух. I. 154, 153.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЯНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.