Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

качалка

Качалка, -ки, ж. 1) Скалка для раскатыванія тѣста и бѣлья. На річці попрала, качалкою покачала. Чуб. 2) Катокъ для укачиванія полей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАЛКА"
Моли́товка, -ки, ж. Ум. отъ молитва.
Переспа, -пи, ж. Пересыпь, земляная насыпь.
Побережанин, -на, м. Житель побережья. КС. 1885. XI. 538.
Помекати, -каю, -єш, гл. Поблеять, покричать (объ овцахъ).
Привадити, -джу, -диш, гл. Привязать, привѣсить. Угор. Вх. Лем. 456.
Проперти, -пру́, -пре́ш, гл. Протащить, пронести. Гін з двоє оцей мішок як пропер, так тепер і спини не розігну. Харьк.
Смертонька, -ки, ж. Ум. отъ смерть.
Терпячка, -ки, ж. Терпѣніе. Терпячка ввірветься. Чуб. І. 298.
Чиншій, -шія, м. = чиншовик. О. 1862. IV. 93.
Чиншовий, -а, -е. Чиншевой, оброчный. Чиншова земля. Чиншова шляхта. О. 1862. VII. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЧАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.