Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

качалка

Качалка, -ки, ж. 1) Скалка для раскатыванія тѣста и бѣлья. На річці попрала, качалкою покачала. Чуб. 2) Катокъ для укачиванія полей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАЛКА"
Безребрий, -а, -е. Не имѣющій реберъ. Шейк. Безкосте, безребре, хоч яке море перепливе. (Заг. пьявка). Ном. стр. 293, № 98.
Бухтіти, -тію, -єш, гл. 1) Пылать, вспыхивать. Вогні бухтіють. Харьк. 2) Глухо звучать. Бубон бухтіє. Мир. ХРВ. 341.
Гарматочка, -ки, ж. Ум. отъ гармата.
Голосуха, -хи, ж. Та, которая голосить? Голосистая пѣвица? Молодежь вызываетъ пѣсней дѣвушку на улицу: Вийди, вийди, Марусенько, наша голосухо! Мил. 64.
Звандрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = змандрувати. Звандрували одно поле. Чуб. V. 631.
Наспочиватися, -ваюся, -єшся, гл. Вдоволь отдохнуть.
Опас, -су, м. Небольшое мѣсто для пастбища въ саду или огороженномъ лугу.
Полиночок, -чку, м. Ум. отъ полин.
Роспустонька, роспусточка, -ки, ж. Ум. отъ роспуста.
Скорс, -са, м. 1) Загнутый конецъ полоза у саней. Канев. у. 2) Отрубокъ пня, служащій болванкою для трубокъ. Вас. 148.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЧАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.