Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Виложив з печі хліба. Та й важно пісню виложено. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки.
Деря́бка, -ки, м. Раст. Подмаренникъ, Galium aparine.
Засли́нити, -ся. Cм. засли́нювати, -ся.
Здохли́на, -ни, ж. = здохленина.
Мі́сячник и мі́сяшник, -ка, м. Лунатикъ.
На́долок, -лку, м. Нижняя часть платья.
Овечка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вівця.
2) Мокрица, Oniscus murarius.
Огузка, -ки, ж. Огузокъ, задняя, нижняя часть чего-либо. Там то мелник хороший... ані мірки не просить, сам огузку заносить.
Подробиця, -ці, ж. 1) Мелочь. Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця. подробицею. По мелочамъ; въ розницу. Коли гуртом не продають, то подробицею (горілку). 2) Подробность. Прохаєте оповістити вам усяку пригоду у подробиці.
Червивий, -а, -е. Съ червями, червивый. Уродиться ж дріпа, мов червива ріпа.