Гребе́ць, -бця́, м. 1) Работникъ, сгребающій сѣно. Хто йде — горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косарь і жнець, — нагарбають в кишеню. 2) Гребецъ, лодочникъ. Ум. Гре́бчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця.
Джеджу́литися, -люся, -лишся, гл. Кокетничать, хорошиться.
Злючка, -ки, об. ум. отъ злю́ка.
Зубчик, -ка, м. Ум. отъ зубець.
Обмолодь, -ді, ж. Молодые побѣги.
Пелька, -ки, ж. Глотка. Напекла стара моя такого хліба, що і в пельку не лізе. Кобеляк. 7. П'ять літ роблю на чужу пельку.
Попересмикувати, -кую, -єш, гл. Передернуть (во множествѣ).
Попропадати, -да́ю, -єш, гл. Пропасть (о многихъ). Коли б ще козаки з голоду не попропадали. Скільки їх вже попропадало, от же ж все ще восьмеро є.
Ріжнатий, -а, -е. ріжнаті, сани. Дровни.
Сторож, -жа, м.
1) Сторожъ. Бачили сторожа, стеріг пшеницю.
