Волока, -ки, ж. 1) Завязка у лаптей, постоловъ и пр. Наступив йому на волоку од постола. Ув. волочище. Вербовими пастолищами, лозовими волочищами. 2) Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Стародубскаго и Сосницкаго уу. участокъ, на которомъ нажинаютъ отъ 80 до 100 копенъ ржи (слѣдовательно 8 — 10 десятинъ) съ равнымъ количествомъ земли въ другихъ двухъ смѣнахъ съ извѣстной частью сѣнокоса и даже лѣса или заросли называется чверткою, а четыре такихъ чвертки — волокою.
Гомоню́чий, -а, -е = Гомонливий. Гомонючий чоловік.
Не-до-чмиги, нар. = не-до-шмиги. Усе не-до-чмиги, куди не глянь.
Оперезатися, -жуся, -жешся, гл. Опоясаться. А як мені збіратися! Встав, оперезався, та й зовсім зібрався.
Позрощувати, -щую, -єш, гл. Вырастить (многихъ).
Поспілий, -а, -е. Зрѣлый. Не старе мре, а поспіле.
Пригнітати, -та́ю, -єш, сов. в. пригнітити, -нічу, -тиш, гл.
1) Придавливать, придавить. А довбня з стелі, та по голові довгомуда, так його й пригнітила.
2) Угнетать. І не зважиться багатий брата пригнітати.
Проявка, -ки, ж. Ум. отъ проява.
Тітоньчин, -на, -не. Принадлежащій тетушкѣ.
Шморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Дергаться (о веревкѣ, напр.).
