Буцьо, -ця, с. Дѣтск. Яблоко.
Вихрещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. вихреститися, -щуся, -стишся, гл. Принимать, принять христіанство. Вихрестився десь один жид.
Відпочивок, -вку, м. = відпочинок. Употр. и во мн. ч.: Поки діло кінчати, — сядьмо на відпочивки.
Гайдамака, -ки, м.
1) Гайдамакъ; человѣкъ, причастный къ крестьянскому возстанію въ 18 вѣкѣ на правомъ берегу Днѣпра. Йде Залізняк Чорним шляхом, за ним гайдамаки.
2) Разбойникъ.
Зави́ритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться, разгнѣваться.
Одягати, -га́ю, -єш, сов. в. одягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть. Одягла його в червоний в жупан дорогий.
Поколивати, -ва́ю, -єш, гл. = поколихати.
Припадати, -да́ю, -єш, сов. в. припасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Припадать, припасть. Ой скинув чумак свиту і кожух, припадає к сирій землі, теплий зводить дух. Василь аж до землі припадає, — просить. Тепер тута, тепер тута, а завтра поїду, — хтось то буде припадати до мойого сліду. Все дам тобі, коли, припавши, поклонишся мені. Припадать, припасть къ кому, прильнуть. Прийшов козак до світлоньки, — дівчина хорує, припав до личенька, — дівчину цілує. А дітки як очепились за шию мені... як припали вони, то не можна й одхилити од себе. 2) Прилипать, прилипнуть. Гончар мачає праву руку у воду, аби глина не припала до руки. 3) Покрываться, покрыться сверху какимъ либо сыпучимъ тѣломъ (пылью, снѣгомъ). Не жаль мені доріженьки, що пилом припала. 4) Доставаться, достаться. Як ми поділились, то мені припала клуня. 5) Случаться, случиться, приходиться, прійтись. Припало на Різдвяних святках саме їхати до кума. Наоколо містились, де припало, вовхурянці. Голово моя козацькая! Бувала ти у землях турецьких, у вірах бусурменських, а тепер припало на безвідді, на безхліб'ї погибати. 6) Приходиться, прійтись къ чему. припасти до вподо́би, до натури. Понравиться. Робота не важка, саме припала йому до вподоби. — до смаку. Прійтись по вкусу. Обід іще більше припав до смаку. 7) Усердно дѣлать какое либо дѣло. Чіпка так і припадає до хазяйства. 8) Прибывать, прибыть къ чему. К полудній годині до города Січави припав.
Сівбиця, -ці, ж. Зерно для посѣва. Будем сіяти жито, пшеницю, жито, пшеницю, всяку сівбицю.
Спранцюватіти, -тію, -єш, гл.
1) Покрыться сифилитическими язвами.
2) Изгадиться, испакоститься, сдѣлаться гадкимъ, никуда негоднымъ.
