Близень, -зня, м. Близкое разстояніе.

Допе́внення, -ня, с. Увѣреніе.

Знеохотити Cм. знеохочувати.

Набі́лля, -ля, с. Бѣлье? Вберімось, бабусеньку, у біле набіллє да й ходімо, бабусеньку, на час на весіллє. Грин. III. 340. Cм. білля.

Поліття, -тя, с. Благопріятная погода; благопріятное урожайное лѣто. Не поліття, а лихоліття. Ном. Як закує зузуля на Юрія на голе дерево, то буде голодне літо, а як на лист, то буде поліття. Ном. № 439. Сього року поліття на ваш огород. Сосн. у. Не на всяке літо добре поліття. Ком. II. № 646. Таке все поліття мочливе. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців.

Поперечитися, -чуся, -чишся, гл. Поспорить. Мої мама... поперечили сі з татом... Гн. II. 125. Щос сі поперечив з наймитом. Гн. II. 113.

Роскути, -кую, -єш, гл. = роскувати. Кінь утомлений, копита роскуті, розбиті. Шевч. 641.

Собачник, -ка, м. Любящій собакъ.

Чіп I, чопа, м. 1) Деревянная затычка у бочки. Узялась за чіп, щоб одіткнуть. Рудч. Ск. II. 151. П'яний, як чіп. Ном. № 11740. ходити до чопа. Пьянствовать, ходить въ кабакъ. Ном. № 11701. 2) Стержень, на которомъ что либо ходить, качается или вращается (въ видѣ колышка, винта и пр.) — является частью многихъ машинъ и снарядовъ, напр. винтъ, соединяющій половинки ножницъ. Шух. I. 153. Также часть: верклюга, верстату, курительной трубки (металлическая крышка ходить на немъ), п'їл (Cм. п'їла). Шух. І. 187, 255, 276, 254. 3) Колышекъ въ сновалкѣ. Шух. І. 150. Cм. снувавка. 4) Колышекъ, зубъ (желѣзный) въ боронѣ. Шух. I. 166. 5) Шипъ въ столбѣ для связи съ другимъ бревномъ. Уманск., Гайсин. у.у. 6) Желѣзный шипъ на мельничномъ валу. Мик. 480. Черниг. у. 7) Рыба: Aspro Zingel. Вх. Пч. II. 18. Ум. чіпо́к, чіпо́чок, чо́пик, чопе́ць. (Харьк., Залюбовск.). В ба рилочку два напиточки, нема чіпочка, нема дірочки. Ном. заг. № 64.

Чуперадло, -ла, с. Чучело? Дивися, яке чуперадло стоїть (кам'яна баба). Ногайскъ. Слов. Д. Эварн.