Геть меж. и нар.
1) Долой, прочь, вонъ, отстань. Геть, згинь, пропади і до мене не ходи! Іди ж собі геть. Во мн. числѣ — гетьте.
2) Далеко. На бистрому на озері геть плавала качка. геть-геть. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі роскинувсь, сияє батько та горить.
3) Употребляется для усиленія. Совершенно, рѣшительно, далеко. Геть чисто виїли. Геть виріжім вражих ляхів, геть що до єдного. Загнали лишків геть аж за Вислу.
4) Очень. Чи треба молотника? — Треба, та ще й геть.
5) геть-то. Употребляется для усиленія значеніи. Порядочно, достаточно. Прогаялись геть-то, оглядуючи манастирь. Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. І геть-то чеетию такою запишався.
Глухо нар.
1) Глухо.
2) Беззвучно, мертво, глухо.
3) Пусто, глухо.
Круг II, нар. Вокругъ. На ріках круг Вавилона, під вербами в полі, сиділи ми. Круг його гукають.
Купочок, -чка, м. Кучка. Стоїть купочок молодиць і дівчат. Не дав йому Господь діточок купочки, уродилась дівчинка одна одним.
Ма́нта, -ти, ж. Родъ суконнаго плаща, свити, сшитой мѣшкомъ. Ой сижу я, сижу, на палаш приперся, манта мі широка, полами утерся.
Мизи́нка, -ки, ж. Наименьшая дочь.
Порозмножувати, -жую, -єш, гл. Размножить (во множествѣ).
Пугавій 2, -вія, м. = пуга (кнутъ).
Спружина, -ни, ж. см. млин ручний
Уленути, -ну, -неш, гл. = улетіти. Одчини мені оконечко, до я й улену.
