Живокі́ст, -ко́сту, м. и живо́кість, -кости, ж. Раст. а) Окопникъ, Symphutum officinale L. б) Trifolium ochrolecum. Пахуча берізка коло сухого дуплинатого пенька повилась і сліпий живокіст, і кружево червоної смілки.
Злюка, -ки, об. Злой человѣкъ. Чи він добрий, чи він злюка, ой що вам до того. . Ум. злючка.
Маму́н, -на, м. Злой духъ, уводящій женщинъ, морочащій людей и пр.
Надві́р'я, -р'я, с. Надворье. Діти бігали по надвір'ю. Пусти, Юрасю, із застілля, да погляжу я по надвір'ю.
Нема, немає, нар.
1) Нѣтъ, не имѣется. Нема в саду соловейко, нема щебетання: нема мого миленького, — не буде й гуляння. В мене батька немає, а матуся вмірає. Оттак ходя попід гаєм, Ярема співає, вигладає, а Оксани немає, немає.
2) Не хочетъ, не желаетъ. А покоритись батькові й нені нема. А нема щоб піти до сусіди.
3) нема в світі над..., нема в світі, як... Нѣтъ выше, лучше... Нема в світі над Бога. Нема в світі, як у злагоді жити. Нема цвіту білішого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку.
4) нема де. Негдѣ; некуда.
5) нема кого́, кому и т. д. Некого, некому и т. д. Нема кому роспитати, чого плачуть очі, нема кому росказати, чого серце хоче.
6) нема коли. Некогда.
7) нема куди. Некуда.
8) нема чого́, чому и т. д. Нечего, нечему и т. д.
9) нема-що. Нечего. Зіма — кожуха нема, чоботи ледащо, — і йти нема-що.
10) нема защо. Не за что. Ум. немаєчки.
Оденок, -нка, м. Стогъ сѣна.
Побожеволіти, -ліємо, -єте, гл. Съ ума сойти (о многихъ).
Полюбовник, -ка, м. Любовникъ. Кому, красо, достанешся? Чи сотнику, чи полковнику, чи прежньому полюбовнику. Ум. полюбо́вничок.
Поцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Описать (имущество). І землю, і ліс, і доми — усе поцінували.
Трудячий, -а, -е. Трудолюбивый.
