Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували.
Вирячити Cм. вирячувати.
Вівчарити, -рю, -виш, гл. Быть пастухомъ овецъ, пасти овецъ.
Ґерлак, -ка́, м. Овца, зачахнувшая отъ болѣзни.
Добря́га, -ги, м. Добрый человѣкъ, добрякъ. А сі добрі люде найдуть тебе етюде: і на тім світі, добряги, тебе не забудуть.
Мате́рия, -риї и мате́рія, -рії, ж. 1) Матерія, ткань. То пасмо проміння обливало... крісла, оббиті рябою недорогою материєю. Так кравець крає, як материї стає. 2) Вещество, матерія. 3) Предметъ, матерія, содержаніе. Взяв він найнижчу матерію до оповідання.
Підлинь, -ні, ж. У кожевниковъ: верхній слой очищаемой кожи съ корнями волосъ.
Пообдзьобувати, -бую, -єш, гл. Обклевать (во множествѣ). Горобці чисто пообдзьобували вишні.
Роскочувати, -чую, -єш, сов. в. роскоти́ти, -чу, -тиш, гл. Раскатывать, раскатить.
Шпачиний, -а, -е. Скворцовый. Назнав я шпачине кубелечко.
