Вак, -ку, м. Въ игрѣ въ вак і копець — цѣль, въ которую попадаютъ палками играющіе.
Вістка, -ки, ж. Вѣсть, извѣстіе. З Хортиці-сестриці щоб вістку прислав. Сорока на хвості принесла вістку.
Гіркість, -кости, ж. Горечь.
Де́рево, -ва, с. Дерево. На похиле дерево і кози скачуть. На один раз не зітнеш дерева. Де́рево загна́ти. Занозить занозу. Бо́же де́рево = Біждерево. Серде́шне де́рево. = Сердешник 1. Ум. Дере́вце, дереви́ченько, дере́вонько.
Лопухо́вий, -а, -е. Репейниковый. Та наросте широкий лист лопуховий.
Мезга́, -ги, ж. Мягкая кора подъ твердой на соснѣ.
Обертас, -су, м.
1) Оборотъ, поворотъ. (Рак) з вовком закладавсь, хто швидче добіжить до якогось там місця. От вовк біжить, а рак і причепився до вовчого хвоста. Той прибіг до гряниці та й каже: обертас! — А я давно жду вас.
2) Танецъ въ родѣ вальса.
Тарко, -ка, м. Кличка пестрой собаки.
Тестаментовий, -а, -е. Относящійся къ духовному завѣщанію.
Цок! меж., выражающее стукъ, звонъ отъ удара по твердому тѣлу. Тут хвись! шабельки засвистіли, цок, цок! — і іскри полетіли. Цок, цок підківками, стук, стук ніженьками.
