Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

картниця

Картниця, -ці, ж. Картежница.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТНИЦЯ"
Безхмарний, -а, -е. Безоблачный. Блищать над ними небеса безхмарні. К. ХII. 95.
Боронець, -нця, м. Защитникъ.
Бортник, -ка, м. Бортникъ, пчеловодъ. Ледаякого бортника і мед ледачим пахне. Ном. № 7160.
Вивірчувати, -чую, -єш, сов. в. вивертіти, -рчу, -тиш, гл. 1) Высверливать, высверлить, вывертѣть. 2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб). Рудч. Ск. І. 180.
Грю́к I меж. для обозначенія стука: стукъ. Стук-грюк в віконечко!
За́рід, -роду, м. Зародышъ. Желех.
Колокіл, -ко́лу, м. 1) Колоколъ. Он чия ж тут беседа тут вечеряє весела? Бийте коли, все колоколи, колоколи кованії у нас гості проханії. ХС. VII. 425. 2) Звонокъ на шеѣ коровы, козы. Вх. Зн. 27. Ум. колокілок.
Поросхилювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и росхили́ти, но во множествѣ.
Поскиглити, -лю, -лиш, гл. Повыть.
Розстаньки, -ків, м. мн. = розстань. Ном. № 3799.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.