Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карта

Карта, -ти, ж. 1) Четырехугольникъ, четырехугольная площадь, клѣтка. Употребляется, когда говорится о полевой землѣ, о рисункѣ клѣтчатой матеріи. 2) Листокъ бумаги. І взявши карту, щоб на їй писать споминник дорогий. Щог. Паперу пів карти. О. 1861. III. Гул.-Арт. 104. 2) Игральная карта. Балакають, у карти грають, співають. К. В карт грають. Мнж. 133. 4) Билетъ. 5) Письмо. 6) Указъ, предписаніе. Чоловіче біснуватий, нащо жінку продавати? Прийшла мені карта з неба, на податок грошей треба. Гол. Пала карта від цісаря з самої Верони, а щоби ми, молоденькі, ступали до войни. Гол. Ум. картка, карточка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТА"
Випозичити, -чу, -чиш, гл. 1) Исчерпать, занимая. 2) Раздать въ займы.
Затиркота́ти, -чу́, -чеш, гл. = заторохтіти. Як горошок затиркоче. Гол. III. 458.
Набри́зкати Cм. набризкувати.
Неборейко, -ка, Ум. отъ небір.
Покликати, -чу, -чеш, гл. Позвать. Ото він пішов покликав людей і посходились. Рудч. Ск. І. 92.
Поміж II, нар. 1) Около, возлѣ, въ смежности. Мати за няньку у другому дворі поміж. Г. Барв. 544. 2) Подъ рядъ, сплошь. У трьох дворах поміж вигинула скотина. Лебед. у.
Розгулятися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Разгуляться, гулять. Ізойду, зойду на гору круту, на горі крутій розгуляюся. Грин. III. 389. 2) Разгуляться, расшалиться, разыграться, раскутиться. Розгулявся, як Сірко на прив'язі. Ном. № 12491. Ой Ганнусю-душечко, чого підлога подоптана? Діти ся розгуляли, підлогу подоптали. Чуб. V. 64.
Розогніти, -ні́ю, -єш, гл. Разгорячиться, войти въ азартъ. Ровен. у.
Ужва, -ви, ж. 1) = вужівка. Вх. Зн. 73. 2) Въ плугѣ: большое деревянное кольцо, которымъ соединяются между собою плугъ и колісня. Чуб. VII. 399.
Шпундрі, -рів, м. мн. = шпундра. Був борщ до шпундрів з буряками. Котл. Ен. IV. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.