Бекання, -ня, с. Блеяніе.
Кравець, -вця́, м. Портной. Кидають шевці, кравці і ковалі свою роботу. Вражі кравці не вгодили і каптана вкоротили. Ум. кравчик. Первий городок — усе кравчики, другий городок — усе ткачики, третій городок — усе шевчики.
Молодцюва́ти, -цюю, -єш, гл. Молодечествовать.
Надо́шник, -ка, м. Водяная губка, бодяга, Spongia fluviatilis. L.
Невлад нар. Некстати, не подходить. Коли моє тобі невлад, — я з своїм назад.
Противний, -а, -е. 1) Противулежащій, находящійся напротивъ. З противної вулиці доносився парубочий гомін. противна хата. Хата по другую сторону сѣней. Сидів собі на лавці у новій світлиці, що одгородив од противної хати. Через сіни противна хата.
2) О волнѣ: противная. На Чорному морі недобре вчинає: противну филю зо дна моря знімає. Cм. супротивний.
3) Непокорный, противящійся. Привів бранців із дарами і противних твоїй волі працювати в твоїм храмі.
4) Непріятный. Противна, як старцеві гривня.
5) Противорѣчащій. Я ж їй слова противного не промовив.
Сажниця, -ці, ж. Сорочка, въ которой чистять трубы отъ сажи.
Убачатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. убачитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Видѣться, увидѣться. Ми крадькома вбачалися.
2) Мерещиться, примерещиться, казаться, представляться, представиться. Усе йому його батько покійний убачається.
Уджиґнути, -ну, -неш, гл.
1) Ужалить. Здруок, як уджиґне скотину, то зараз і впаде додолу.
2) Хлеснуть, хватить. Уджиґнув батіжком по спині.
3) Шмыгнуть, удрать. Уджиґнув з хати.
4) = ушкварити. Таке бундячне весілля уджиґне, що ну! Прокашлявся і раз шмаркнувся, і річ таку їм уджиґнув.
Шльонск, -ку, м. Силезія.
