Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карність

Карність, -ности, ж. Наказаніе. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. № 152. За злодійство йому сієї карности мало. Донск. об. А хоч коли й мине день без карности, — то все неспокійно... все горя та лиха сподівайся. МВ. І. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРНІСТЬ"
Бездровня, с. Отсутствіе, недостатокъ дровъ. Харьк. у.
Вибандурити, -рю, -риш, гл. Выпотрошить. О. 1862. II. 63.
Вичинити, -ню, -ниш, гл. Вычинить.
Дря́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Царапаться. 2) Карабкаться. Аж страшно було дивитись, як та дика степова животина дряпається копитами на кручу. К. ЧР. 92. Дряпатися на гору.
Золотариха, -хи, ж. Жена золотыхъ дѣлъ мастера. Желех.
Кіс, коса, м. Дроздъ черный, Turdus morula. Желех. кіс гривкастий. Дроздъ ошейниковый, Turdus torquatus. Вх. Лем. 424.
Лу́скатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = лузатися. 2) Трескаться, лопаться.
Понабувати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Надѣть обувь (во множествѣ или о многихъ). 2) Пріобрѣсть (во множествѣ). Десь понабували й дерева. Мир. ХРВ. 102.
Хаптурувати, -рую, -єш, гл. = хавтурувати. К. ЦН. 298.
Хвостатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Волочиться, тянуться сзади (объ одеждѣ). Н. Вол. у. 2) Хвостатися. Спѣшно дѣлать, спѣшить. А нуте хвостаться, шоб не остаться. Мнж. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.