Вугляр, -ра, м. Угольщикъ.
Душкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Объ овцахъ: во время жары, сбившись въ кучу, тяжело и усиленно дышать. Вівці душкують.
Затене́тити, -чу, -тиш, гл. 1) Поста вить сѣти. 2) Слегка прикрыть.
Отопка, -ки, ж. Отопленіе. Вона в нас хату наймала за 9 руб. на год і отопка паша.
Почесний, почестний, -а, -е. 1) Почтенный, уважаемый. Титарівна-Немерівна почестного роду. Вік чоловік почесний. 2) Почетный. почесний хліб. Хлѣбъ, съ которымъ приходять старости сватать дѣвушку. Тільки й знає почесний хліб старостам вертати. почесна (чарка?) — угощеніе водкой въ нѣкоторые моменты свадебнаго обряда. Дружба наливає чарку горівки і кличе на почесну. Тут то саме у Тараса коровай ділили; за вечерею бояре дружечок гулили; подавали їм почесну, а сами ковтали.
Ревидон, -на, м. Резизоръ. Та наїхали та ревидони бурлак у службу брати. Cм. ревизон.
Сиротюк, -ка, м. Сирота.
Тарарах! меж. для выраженія удара или паденія, сопровождающихся шумомъ. Тарарах дурня по ногах, то він і присяде.
Тручати, -ча́ю, -єш, сов. в. тру́тити, -чу, -тиш, гл. Толкать, пихать, толкнуть, столкнуть. Не тручай, а то впаде. Дурня на голову тручай, а він на ноги паде. Трутив, як дурного з мосту. Синойка вхопила.... в Дунай го трутила.
Учта, -ти, ж. Угощеніе, пиръ. Прийшли гості.... почалась учта.
